Сьогодні, 13 квітня, виповнюється чотири роки від дати знищення флагмана Чорноморського флоту РФ — крейсера “Москва”. У Військово-Морських силах ЗСУ нагадали, що удар по цьому кораблю став однією з найболючіших втрат Росії у Чорному морі та переломним моментом у протистоянні на морському напрямку.
Крейсер Москва: деталі ракетної атаки
Для ураження ворожого флагмана українські ВМС використали береговий ракетний комплекс РК-360МЦ “Нептун”. Дві ракети вітчизняного виробництва влучили в борт судна 13 квітня 2022 року. Отримані пошкодження виявилися критичними: попри спроби російського командування врятувати корабель, 14 квітня він пішов на дно.
На момент атаки крейсер був однією з найбільш захищених та потужних одиниць російського флоту. Його озброєння включало до 16 пускових установок для крилатих ракет.
Характеристики крейсера Москва
Крейсер “Москва” мав символічну історію, пов’язану з Україною. Його побудували наприкінці 1970-х років на суднобудівному заводі в Миколаєві. Спочатку корабель мав назву “Слава”. На воду його спустили у 1982 році, а у листопаді 1996 року перейменували на “Москва” після списання попереднього флагмана ЧФ РФ із такою ж назвою.
Крейсер отримав статус головного корабля російського флоту в регіоні. Його довжина перевищувала 186 метрів, а екіпаж міг налічувати до 500 осіб.
Корабель брав участь у кількох операціях Росії. Зокрема, він діяв під час війни проти Грузії у 2008 році, забезпечував блокаду українського флоту в Криму у 2014 році та виконував завдання під час російської операції в Сирії у 2015–2016 роках.
Саме з борту цього крейсера на початку повномасштабного вторгнення російські військові висунули вимогу про здачу гарнізону острова Зміїний. У відповідь українські військові озвучили фразу, яка стала символом опору: “Русский военный корабль, иди на х*й”.
Знищення крейсера Москва
Ліквідація флагмана Чорноморського флоту РФ мала як символічне, так і практичне значення, розповідав минулого року в інтерв’ю речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук. Крейсер виконував функції корабля управління та забезпечував протиповітряну оборону угруповання російських сил у морі.
Він зазначив, що “Москва” була ключовим елементом координації дій російського флоту, а також носієм потужної багаторівневої системи ППО. Її втрата суттєво вплинула на можливості РФ діяти в північній частині Чорного моря.
Успіх операції вдалось забезпечити завдяки поєднанню чотирьох чинників: підготовка, грамотне планування, професійне виконання та вдалий збіг обставин. Окремо Плетенчук наголосив на ролі помилок російської сторони.
Він уточнив, що навіть двох ракет зазвичай недостатньо для ураження корабля такого класу, однак влучання в ключовий відсік — пункт управління боротьбою за живучість — фактично позбавило екіпаж можливості ефективно реагувати на пошкодження.
Тривалість операції
Результати ураження зафіксували майже одразу, зокрема й міжнародні партнери. За словами речника ВМС, сама атака тривала менш як годину.
Після удару ситуацію погіршили погодні умови та дії екіпажу. Через шторм і помилки під час боротьби за живучість частина відсіків заповнилася водою. У результаті під час буксування крейсер затонув.
Попри наявність трирівневої системи протиповітряної оборони, “Москва” не змогла відбити атаку. За інформацією ВМС, частина ешелонів ППО могла бути не залучена. Плетенчук припустив, що російські військові не очікували застосування українських протикорабельних ракет у цій частині моря, що вплинуло на їхню готовність до відбиття удару.
Він наголосив, що рішення про знищення крейсера ухвалювали у ВМС України без погодження з міжнародними партнерами.
За його словами, координати цілі отримали українські сили розвідки власними засобами, а для удару використали українське озброєння. Інформацію про можливе невдоволення союзників цією операцією він назвав неправдивою.
Знищення крейсера: як це вплинуло на Одесу
Знищення крейсера зменшило ризики морського десанту на узбережжі Одещини. За словами речника ВМС, після втрати “Москви” для російських сил стало очевидно, що наближення до українського узбережжя становить значну небезпеку.
Водночас він зазначив, що на рішення РФ вплинули й інші фактори, зокрема невдачі на суходолі та погодні умови, які ускладнювали проведення десантних операцій.
Наслідки для Чорного моря
Офіційні структури РФ тривалий час приховували причини та масштаби катастрофи. Кремль заявляв про “пожежу та випадкову детонацію боєкомплекту” з подальшим затопленням під час шторму, визнаючи загибель лише 17 військовослужбовців.
Командувач ВМС України Олексій Неїжпапа назвав втрату “Москви” крахом “гордості Чорноморського флоту”. Втрата координаційного центру, яким був крейсер, позбавила окупантів належного протиповітряного прикриття в морі. Це змусило решту кораблів РФ триматися на великій відстані від українського узбережжя, що фактично унеможливило проведення масштабних десантних операцій.
