Президент США Дональд Трамп різко відповів на непрямий осуд Папи Римського Лева XIV щодо американської військової операції проти Ірану. Тим часом в Угорщині різко зник з публічного простору голова МЗС уряду Орбана Петер Сіярто.
Ці та інші головні політичні новини 13 квітня 2026 року – в підбірці видання “Політаналіз”.
Трамп проти Папи Римського: подробиці
Президент США Дональд Трамп жорстко відреагував на непрямі закиди Папи Римського Лева XIV щодо американської військової операції проти Ірану. Під час спілкування з журналістами на військовій базі у Мериленді глава Білого дому заявив, що Понтифік “абсолютно некомпетентний у питаннях зовнішньої політики” і що він “не прихильник” нинішнього Папи, інформує CNN.
Трамп пояснив свою позицію тим, що не може підтримувати релігійного лідера, який, на його думку, байдужий до ядерних загроз з боку Ірану. За словами американського президента, неприпустимо толерувати країну, яка прагне отримати ядерну зброю для знищення світу. Незабаром після цього Трамп опублікував у своїй соцмережі Truth Social розгорнутий пост із критикою Папи, назвавши його “слабким у боротьбі зі злочинністю” та “жахливим у зовнішній політиці”.
У публікації президент США також висловив незадоволення тим, що понтифік нібито вважає нормальним іранську ядерну програму і критикує американську атаку на Венесуелу. Трамп категорично заявив, що не хоче такого Папу, який дозволяє собі критикувати президента Сполучених Штатів.
Конфлікт виник після того, як 11 квітня під час служби у Базиліці Святого Петра Папа Лев XIV, не називаючи конкретних країн, закликав припинити ідолопоклонство перед владою і грошима та відмовитися від демонстрації сили й війни. Раніше, 5 квітня, під час великодньої меси понтифік закликав світових лідерів скласти зброю й обрати діалог замість домінування.
Відповідь Папи: не боїться адміністрації Трампа
Папа Римський Лев XIV відповів на різку критику президента США Дональда Трампа, заявивши, що продовжуватиме виступати проти війни на Близькому Сході незалежно від тиску. У коментарі Reuters понтифік підкреслив, що не має наміру вступати в суперечку з американським лідером, але категорично не погоджується з тим, як деякі люди зловживають посланням Євангелія.
Папа, який сам є американцем за походженням, останніми тижнями неодноразово критикував американо-ізраїльську військову операцію проти Ірану та засуджував “божевілля війни” у своїх публічних зверненнях. Він наголосив, що його місія полягає в тому, щоб голосно виступати проти воєн, сприяти встановленню миру, заохочувати діалог та багатосторонні відносини між державами для пошуку справедливих рішень.
Понтифік чітко розмежував свою роль і політичну діяльність, пояснивши журналістам, що послання Церкви — це євангельський заклик “блаженні миротворці”, а не політичні маніпуляції. Лев XIV також заявив, що не боїться адміністрації Трампа і не відступить від проголошення євангельських цінностей, заради яких працює Церква. Він підкреслив фундаментальну різницю в підходах: Ватикан дивиться на зовнішню політику з духовної та моральної перспективи, а не з погляду державних інтересів.
Петер Сіярто: куди зник глава МЗС Угорщини
Угорські медіа звернули увагу на дивну відсутність міністра закордонних справ Петера Сіярто в публічному просторі після історичної поразки партії “Фідес” Віктора Орбана на виборах. Зокрема, видання 444.hu помітило, що його не було поруч з прем’єром, коли той публічно визнавав поразку. А його соцмережі “мовчать” понад 20 годин — останній допис у Facebook з’явився близько 16:00 у неділю із закликом до прихильників партії проголосувати.
Така поведінка глави угорського МЗС виглядає особливо показовою на тлі останніх скандалів навколо його персони. Нагадаємо, Сіярто опинився в епіцентрі критики після журналістських розслідувань, які оприлюднили його розмови з російським міністром Сергієм Лавровим. Його також звинувачують у передачі Москві конфіденційної інформації з закритих зустрічей Європейського Союзу, що викликало обурення серед європейських партнерів.
Великоднє перемир’я: чи порушувала його Росія
Минулої доби на фронті відбулося 107 бойових зіткнень, а загальна кількість порушень так званого “великоднього перемир’я” з боку російських військ досягла 10 721 випадку. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ у своєму традиційному зведенні. Хоча ракетних та авіаційних ударів, а також атак дронами типу “Шахед” не зафіксовано, окупанти здійснили 1 567 артилерійських обстрілів українських позицій, провели 119 штурмових дій і завдали 9 035 ударів ударними дронами, включаючи FPV-дрони та апарати типу “Ланцет” і “Молнія”.
Найактивніші бої точилися на Покровському напрямку, де захисники відбили 28 ворожих штурмів у районах Білицького, Родинського, Мирнограда та інших населених пунктів. Значний тиск спостерігався також на Костянтинівському напрямку з 15 атаками та на Гуляйпільському — з 12 спробами прориву. На Південно-Слобожанському напрямку російські війська 11 разів намагалися пробити оборонні лінії біля Синельникового, Вовчанська, Лиману та інших населених пунктів.
На решті напрямків активність ворога була помірнішою: п’ять атак на Лиманському напрямку, шість — на Слов’янському, три — на Куп’янському. На Оріхівському напрямку штурмових дій не відзначалося, а на Волинському та Поліському напрямках не виявлено ознак формування наступальних угруповань.
Війна в Ірані: США погрожують блокадою портів
Сполучені Штати мали розпочати морську блокаду іранських портів о 15:00 за київським часом, пише CNN. Це стало наслідком того, як спроби досягти мирної угоди через посередництво Пакистану зазнали невдачі. Президент Дональд Трамп оголосив, що ВМС США блокуватимуть іранські порти та перехоплюватимуть усі судна, які сплатили мито Тегерану. Американський лідер також натякнув на залучення “інших країн” до операції, проте не уточнив, які саме держави матиме на увазі.
Іран негайно відреагував на американські дії жорстким попередженням. Корпус вартових ісламської революції заявив, що застосує “жорсткі та рішучі заходи” проти будь-яких військових кораблів, які спробують наблизитися до стратегічно важливої Ормузької протоки. Водночас КВІР підкреслив, що протока залишається відкритою для цивільного судноплавства за умови дотримання встановлених правил безпечного проходу.
Ескалація напруженості у регіоні відбувається на тлі провалу дипломатичних зусиль, які Пакистан докладав для врегулювання конфлікту між Вашингтоном і Тегераном. Зазначається, що морська блокада може суттєво вплинути на світову торгівлю.
