Північна Корея цього тижня провела серію випробувань нових видів озброєння, серед яких — електромагнітна система, “вуглецева бомба”, мобільний зенітний ракетний комплекс малої дальності та тактичні балістичні ракети з касетними бойовими частинами. Про це повідомило державне агентство KCNA, на яке посилається Bloomberg.
Випробування відбулися на тлі загострення безпекової ситуації у світі, коли увага значної частини міжнародної спільноти зосереджена на подіях на Близькому Сході. У регіоні наразі триває тимчасове перемир’я між США та Іраном. У цей самий час Пхеньян продовжує модернізувати озброєння, паралельно поглиблюючи зв’язки з Москвою та зберігаючи контакти з Пекіном.
Випробування озброєнь КНДР
За даними KCNA, випробування тривали три дні, 6, 7 і 8 квітня, їх контролював генерал Кім Чон Сік. Під час тестів КНДР перевірила одразу кілька нових систем, які, за заявою північнокорейської сторони, мають стратегічне значення.
Зокрема, у звіті KCNA йдеться про випробування електромагнітної зброї та “вуглецевої бомби”. Окрім цього, Пхеньян перевірив “бойову надійність” мобільного зенітно-ракетного комплексу малої дальності. Також військові провели додаткові тести, щоб оцінити бойове застосування тактичної балістичної ракети з касетною бойовою частиною та її вражальну потужність.
Північнокорейська сторона заявляє, що тактичні балістичні ракети класу “земля — земля” з касетною бойовою частиною здатні “перетворити на попіл будь-яку ціль” на площі 6,5-7 гектарів із “найвищою щільністю ураження”.
Електромагнітна зброя
Електромагнітна зброя — це тип озброєння, який використовує не звичайний вибуховий заряд, а електромагнітну енергію для виведення з ладу цілей. Насамперед ідеться про ураження або дезорганізацію електронної інфраструктури.
Такі системи можуть впливати на засоби зв’язку, радари, комп’ютерні мережі, системи управління, об’єкти енергетики та іншу критично важливу електроніку. На практиці головний ефект полягає не в руйнуванні будівель, а в порушенні роботи техніки, від якої залежить функціонування армії, ППО, логістики чи цивільної інфраструктури.
У повідомленні KCNA Кім Чон Сік назвав електромагнітну зброю та “вуглецеву бомбу” “особливими активами стратегічного характеру”, які можна поєднувати з різними військовими засобами та застосовувати в різних сферах.
Вуглецева бомба
Так звана “вуглецева бомба”, відома також як “блекаут бомба” — це зброя, яка призначена насамперед для виведення з ладу електромереж і енергетичної інфраструктури. Її принцип дії базується на розсіюванні тонких вуглецевих або графітових волокон над об’єктами енергосистеми.
Після потрапляння на лінії електропередач, трансформатори чи підстанції ці волокна можуть спричиняти короткі замикання та масштабні збої в подачі електроенергії, занурюючи цілі регіони в темряву без фізичного руйнування інфраструктури. Тобто така зброя також не обов’язково руйнує об’єкт фізично, але здатна паралізувати його роботу.
Касетні боєприпаси
Окрему увагу в повідомленні KCNA приділено касетним бойовим частинам. Касетний боєприпас містить велику кількість дрібніших суббоєприпасів, які розсіюються над ціллю або великою територією після пуску ракети чи скидання авіабомби.
Такі боєприпаси застосовують для ураження живої сили, техніки, легкоброньованих цілей та об’єктів на широкій площі. Водночас вони пов’язані з високими гуманітарними ризиками, оскільки частина елементів може не здетонувати одразу й залишатися небезпечною ще довгий час після атаки.
Аналітик Фонду Карнеґі за міжнародний мир Анкіт Панда заявив, що згадка про касетні бойові частини може свідчити про новий акцент КНДР на створенні нових суббоєприпасів. На його думку, це може бути спробою врахувати недоліки, виявлені під час застосування Росією ракет Hwasong-11a проти України.
Ракети Hwasong-11 (KN-23/24)
Hwasong-11 — це північнокорейський варіант ракети малої дальності, який також відомий під назвами KN-23 або KN-24. Україна раніше заявляла, що Пхеньян постачав Москві такі ракети для війни проти Києва.
Ця ракета Hwasong-11, виготовлена в КНДР, ззовні нагадує російську балістичну ракету “Іскандер-М” та південнокорейську Hyunmoo-2B. Як і “Іскандер-М”, ракета використовує квазібалістичну траєкторію: після досягнення висоти близько 50 км вона переходить до руху в атмосфері, де за допомогою аеродинамічних рулів може коригувати свій шлях.
Максимальна дальність польоту цієї ракети становить до 690 км, а маса бойової частини — близько 500 кг. Водночас Офіс генерального прокурора України повідомляв, що майже половина ракет, випущених Північною Кореєю по Україні, вибухали ще в повітрі.
Експерт Анкіта Панди прямо пов’язує нинішні випробування КНДР із досвідом застосування північнокорейських систем Росією на війні проти України. Ідеться не лише про поставки зброї, а й про те, що Пхеньян, імовірно, аналізує, як саме його ракети поводяться в реальних бойових умовах, які слабкі сторони виявляються та як ці системи можна вдосконалити.
Пуски балістичних ракет КНДР
На тлі цієї серії випробувань військові Південної Кореї повідомили, що КНДР випустила кілька балістичних ракет у води біля свого східного узбережжя.
Ці пуски відбулися лише за кілька днів після того, як Північна Корея поширила заяву Кім Чен Ина, де він схвально висловився на адресу президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Ця заява була оприлюднена на тлі вибачень голови Південної Кореї за те, що їхні дрони залетіли у повітряний простір КНДР.
Однак позитивні трактування цих слів швидко зникли після ракетних запусків і наступної заяви Пхеньяна, в якій пояснили: коментарі Кіма були ще одним попередженням Південній Кореї, а не сигналом до пом’якшення риторики. Варто зазначити , що корейський диктатор називає головним ворогом саме Південну Корею, а не США.
Північна Корея перебуває під дією численних санкцій ООН, які забороняють їй проводити випробування балістичних ракет. Попри це, Пхеньян продовжує регулярно здійснювати нові пуски та демонструвати розвиток ракетних програм.
Аналітики, опитані Reuters, розцінюють ці випробування як демонстрацію сили та новітніх можливостей Пхеньяна у сфері звичайних озброєнь — як сигнал для супротивників і союзників.
Чому Північна Корея випробовує цю зброю зараз
Лідер КНДР Кім Чен Ин практично повністю припинив дипломатичні контакти із Сеулом і Вашингтоном після провалу ядерних переговорів із президентом США Дональдом Трампом у 2019 році. Відтоді Пхеньян прискорив розвиток ракет, здатних нести ядерні боєголовки, які становлять загрозу як для союзників США в Азії, так і для американської території.
Паралельно Кім Чен Ин активізував зближення з Росією, Китаєм та іншими країнами, що перебувають у конфронтації зі США, намагаючись вийти з міжнародної ізоляції та посилити свої позиції в регіоні, зазначає NYT.
Випробування зброї КНДР відбуваються в період підвищеної геополітичної невизначеності. Союзники США в Азії, як зазначає Bloomberg, опинилися під тиском Дональда Трампа. Він закликав їх відправити військові кораблі до Ормузької протоки для захисту судноплавства, що додатково навантажує американські військові союзи в регіоні.
Крім того, американо-ізраїльська військова кампанія проти Ірану відтягує ключові військові ресурси зі стратегічно важливого Азійсько-Тихоокеанського регіону. На цьому тлі Пхеньян, схоже, намагається скористатися моментом і продемонструвати, що не збирається знижувати темпи військової модернізації.
Яке ще озброєння випробовує КНДР
Минулого місяця Північна Корея представила нові танки, оснащені системами перехоплення протитанкових ракет і безпілотників — технологією, яка, на думку південнокорейських експертів, могла бути отримана від Росії.
Північна Корея також продовжує розвивати і стрілецьке озброєння. Як раніше повідомляло агентство KCNA, лідер КНДР Кім Чен Ин відвідав підприємство, де виробляють пістолети та інші види легкої зброї.
Під час інспекції йому продемонстрували нову модель пістолета, яка нещодавно надійшла у серійне виробництво. Кім Чен Ин особисто перевірив зброю на стрільбищі та оцінив її як “чудову”.
Водночас у повідомленні не уточнюється, про яку саме модель ідеться, які її технічні характеристики або в чому саме полягають її переваги.
