Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин під час першої сесії Верховної народної асамблеї заявив, що Південна Корея є “найбільш ворожою державою”. Він також попередив про жорстку відповідь у разі будь-яких дій проти Пхеньяна.
Про це повідомляє Yonhap із посиланням на державне агентство KCNA.
За даними державних ЗМІ, у КНДР також розглядали можливість внесення змін до конституції. Йдеться, зокрема, про закріплення статусу Південної Кореї як “ворожої держави”, однак офіційного підтвердження таких змін наразі немає.
Кім Чен Ин наголосив, що КНДР не змінюватиме свій статус ядерної держави та продовжить розвивати потенціал стримування. Він наголосив, що країна готова реагувати на будь-які сценарії, обрані “ворожими силами”, і забезпечуватиме готовність ядерних сил до оперативної відповіді на загрози.
Водночас лідер Північної Кореї звинуватив США у веденні агресивної політики та військових втручаннях у різних регіонах світу. Йшлося, зокрема, про триваючу війну з Іраном, хоча без прямих згадок президента США Дональда Трампа.
Політичні рішення у Пхеньяні
Під час тієї ж сесії Кім Чен Ина переобрали головою державних справ КНДР. Його кандидатуру підтримали одноголосно.
Також було змінено керівництво Верховної народної асамблеї: Чо Ен Вон очолив постійний комітет, замінивши Чхве Рен Хе. Ці кадрові рішення відображають посилення впливу найближчого оточення північнокорейського лідера.
Раніше Кім знову очолив Трудову партію Північної Кореї за підсумками її з’їзду, де делегати підтвердили довіру до чинного керівництва. Новий термін його повноважень становитиме п’ять років.
Вплив на міжнародну безпеку
Останні рішення та заяви Пхеньяна відбуваються на тлі зростання напруженості у світі та посилення військово-політичних блоків. Аналітики вважають, що новий політичний цикл у КНДР означає збереження жорсткої лінії щодо Заходу та союзників США.
Для України ці процеси мають значення через поглиблення співпраці між КНДР та Росією. Взаємодія між країнами включає постачання озброєнь і може розширюватися у технологічній сфері, що створює додаткові ризики для регіональної та глобальної безпеки.
Нагадаємо, на співпраці з Росією у війні проти України КНДР могла заробити до $14,4 млрд. Йдеться як про постачання озброєнь, так і про відправлення військових.
