Володимир Зеленський попереджає про загрозу для Дніпра та Харкова, Угорщина таємно координує дії з Іраном, а Молдова остаточно розриває зв’язки з СНД.
Ці та інші головні політичні новини 9 квітня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Чому Путіну потрібен Донбас: пояснення Зеленського
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не зупиниться у разі захоплення Донбасу і може спробувати розширити наступ, зокрема на Дніпро та Харків.
За словами глави держави, частина американського політикуму недооцінює значення Донбасу для України та припускає можливість домовленостей із Кремлем. Він зазначив, що у Вашингтоні вірять у здатність домовитися з Володимиром Путіним, хоча той, на думку української сторони, може продовжити агресію навіть після поступок.
Президент також заявив, що США проігнорували надані Україною докази того, Росія допомагає Ірану атакувати американські бази на Близькому Сході. Зеленський впевнений, що Москва передавала Тегерану супутникові знімки об’єктів енергетичної інфраструктури в регіоні та Ізраїлі, однак Вашингтон не сприйняв цю інформацію, оскільки “довіряє Путіну”.
Окремо президент України розкритикував переговорний процес за участі представників США, зазначивши, що вони не повністю розуміють позицію Росії. Він додав, що американські делегації неодноразово відвідували Москву, але не приїжджали до Києва. Водночас глава держави підтвердив готовність до особистої зустрічі з Путіним на нейтральній території — зокрема в Європі, США або на Близькому Сході.
Операція Ізраїлю проти Хезболли: контакти Угорщини та Ірану
Газета The Washington Post повідомила, що уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана у 2024 році пропонував допомогу Ірану після ізраїльської операції з підриву пейджерів угруповання “Хезболла”. Видання посилається на стенограми телефонних розмов між угорськими та іранськими посадовцями.
Згідно з матеріалом, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто під час розмови з іранським колегою Аббасом Аракчі заявив про готовність передати Тегерану матеріали, зібрані угорськими спецслужбами.
Як зазначає видання, головною метою цих дипломатичних контактів було дистанціювання Будапешта від ізраїльської атаки. Угорщина опинилася під підозрами після повідомлень, що пейджери з тайванським брендом могли бути виготовлені на угорському підприємстві. Сіярто запевнив іранську сторону, що країна не має жодного стосунку до операції.
У WP додають, що такі дії викликають питання щодо зовнішньополітичних пріоритетів уряду Орбана з огляду на його офіційну підтримку Ізраїлю та складні відносини Заходу з Іраном.
Великоднє перемир’я: відсутність рішення Кремля
У Кремлі заявили, що наразі не ухвалювали жодних рішень щодо так званого “великоднього перемир’я” у війні проти України. Прессекретар російського правителя Дмитро Пєсков сказав, що Володимир Путін не давав жодних наказів про припинення вогню на період свята.
Варто зазначити, що тогорічне “великоднє перемир’я” Москви мало суто декларативний характер. У 2025 році Кремль оголошував триденний режим тиші, який мав тривати з вечора 19 квітня до опівночі 21 квітня. Втім, попри заявлену зупинку бойових дій, російські війська вже у перший день порушили цей режим, здійснивши атаку ударними дронами по території України.
Православний Великдень цього року відзначатимуть 12 квітня.
Супровід підсанкційних танкерів РФ фрегатами у Ла-Манші
Росія почала залучати бойовий флот для супроводу підсанкційних танкерів у Ла-Манші. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва має право захищатися від “піратства” та вживати заходів для гарантування своїх економічних інтересів у міжнародних водах.
За даними The Telegraph, фрегат “Адмірал Григорович” конвоював два нафтові судна — Universal та Enigma, які перебувають під санкціями Великої Британії. Ця демонстрація сили стала відповіддю на рішення британського уряду дозволити військовим перехоплювати підсанкційні судна, що проходять транзитом через води королівства.
Лондон посилює тиск на “тіньовий флот” РФ, відтоді як Москва намагається легітимізувати військову присутність у протоці захистом комерційних вантажів. Російське посольство вже розкритикувало нові повноваження британських правоохоронців, назвавши їх загрозою для вільного мореплавства.
Молдова розірвала усі зв’язки з СНД
Президентка Молдови Мая Санду підписала укази про денонсацію основоположних угод СНД (Співдружність Незалежних Держав). Як повідомляє Newsmaker, відповідні закони набули чинності 8 квітня після публікації в “Офіційному моніторі”, що стало завершальним етапом виходу країни з організації.
Уряд Молдови називає це рішення логічним продовженням курсу на європейську інтеграцію. У МЗС заявили, що основоположні принципи СНД більше не дотримуються, а частина угод суперечить національним інтересам країни та її руху до ЄС.
Процес виходу триває з 2023 року: влада переглядає десятки угод у межах СНД і поступово розриває ті, що вважає неактуальними. Рішення про денонсацію засадничих документів ініціювало МЗС, уряд підтримав його 11 березня, а парламент ухвалив у другому читанні 2 квітня.
Водночас цей крок розкритикували проросійські політичні сили в Молдові, назвавши його загрозою для економіки. Раніше Володимир Путін заявляв, що участь Молдови в СНД нібито не має значної цінності для самої організації.
