Цього року в Україні запрацював Офіс Військового омбудсмана — щодня туди надходять десятки, а іноді й сотні звернень. Омбудсман Ольга Решетилова в інтерв’ю РБК-Україна розповіла про найпоширеніші скарги військових, перспективи чітких термінів служби та підвищення зарплат, а також пояснила, чому більшість випадків самовільного залишення частини не пов’язані з "поганими командирами".
Скарги від військових: яких найбільше
За словами Решетилової, найбільше звернень до її Офісу надходить щодо військовослужбовців, зниклих безвісти за особливих обставин. Далі — питання направлення на військово-лікарську комісію, лікування, звільнення зі служби та переведення до іншої частини. Випадки фізичного або психологічного насилля становлять лише 3% від усіх скарг.
Окрема й дуже поширена проблема — відсутність зв’язку між військовими та їхніми родинами. Трапляється, що мобілізований одразу потрапляє до навчального центру чи частини без жодної можливості повідомити близьких. Ще частіше — бійці тижнями перебувають на позиціях у повній ізоляції.
Решетилова наполягає: забезпечити зв’язок — це пряме завдання командирів, а не виняток із правил. Радіозв’язок, голосові повідомлення, листи з логістичною доставкою — будь-який спосіб. Як приклад людяного ставлення вона навела випадок, коли в одній із частин командир роти особисто зачитував бійцям листи від родин по радіо.
Відсутність новин про близьку людину — це не лише особиста драма, а й суспільна проблема, переконана Решетилова. Коли дружина, мати чи діти тижнями нічого не знають — вони живуть у постійному стресі й не можуть повноцінно функціонувати. Тому налагодження зв’язку з передовою офіс розглядає як один із пріоритетів своєї роботи.
Непридатні до служби: 2 тисячі лише в одній частині
Одна з найскладніших перевірок, яку зараз веде Офіс, стосується військової частини, куди масово потрапили мобілізовані, ймовірно непридатні до служби. Йдеться приблизно про дві тисячі людей.
До перевірки залучили представників Міністерства оборони та командування Сухопутних військ. Головне питання — не просто зафіксувати порушення, а з’ясувати, на якому етапі воно сталося: чи на рівні ТЦК, чи під час проходження військово-лікарської комісії, чи вже безпосередньо у частині, а можливо — за рішенням, ухваленим вище.
Втрати серед українських військових: де відбуваються найчастіше
Наказ головнокомандувача передбачає, що перебування на позиціях не може перевищувати 15 днів. На практиці, каже Решетилова, ця норма майже не виконується — реалії війни, що постійно змінюється, роблять її недосяжною. Лише дорога до позицій іноді займає понад десять днів.
Один із найгостріших прикладів — військовослужбовець з південного напрямку, який перебуває на позиціях ще з серпня. Його родина звернулася до омбудсмана у лютому, і з того часу офіс наполягає на виведенні. Про цей випадок знають усі — від командира роти до командувача угруповання. Однак вивести людину неможливо: будь-яка спроба виходу загрожує її життю.
Парадокс у тому, що найбільше втрат ЗСУ зазнають саме під час ротацій. Були випадки, коли для деблокування позицій залучали додаткові штурмові угруповання, прокладали логістичні шляхи — а бійці зрештою відмовлялися виходити, вважаючи, що безпечніше залишитися на місці.
Неякісна мобілізація: що потрібно змінити
Скарги на грошове забезпечення — одні з найпоширеніших. Найчастіше проблеми виникають через помилки в документах, несвоєчасно подані дані для бойових виплат або статус СЗЧ, про який військовий може навіть не здогадуватися. Але є й системна проблема: рівень зарплат в армії такий, що військовий у тилу нерідко отримує менше, ніж охоронець у супермаркеті.
Розв’язати це питання швидко не вдасться, визнає Решетилова. Вона бачить три шляхи: по-перше, європейські партнери мають усвідомити, що українська армія захищає спільний кордон і за це треба платити. По-друге, потрібна внутрішня оптимізація — зокрема, аудит того, хто де служить і наскільки ефективно. По-третє, суспільство має бути готове жертвувати частиною соціальних благ на користь військових.
Окрема проблема — схеми, коли військовий віддає зарплатну картку командиру, а сам перебуває в тилу. Офіс омбудсмана такі випадки фіксує і передає до правоохоронних органів. Ольга Решетилова нагадує: кожен, хто носить погони, має бути готовий опинитися на лінії бойового зіткнення — і що краща підготовка, то менший ризик.
Для новомобілізованих Офіс із вересня 2025 року проводить триденний адаптаційний курс у всіх навчальних частинах. На ньому стабілізують психологічний стан бійців і пояснюють базові речі: структуру армії, права військових і те, як мінімізувати три головних професійних ризики — загибель, важке поранення і полон.
Чіткі терміни служби: популярних рішень не буде
Питання чітких термінів служби — одне з найболючіших. Офіс омбудсмана створив робочу групу, яка працює над формулою, як забезпечити військовим право на визначеність. Решетилова наголошує: невизначеність — це не лише психологічна проблема окремого бійця, це системна загроза моральному стану армії. Люди, які служать з 2014 або 2022 року, роками живуть без розуміння, коли це закінчиться.
Формула, однак, значно складніша, ніж проста математика. Вона включає питання справедливої мобілізації, корупційних схем із бронюванням і соціальної психології. Решетилова переконана: доки велика частина суспільства не відчуває жодної відповідальності, весь тягар лягає на одних і тих самих людей — а їхній ресурс не безмежний.
Окремо омбудсман порушує питання черговості відповідальності. Коли йдеться про посилення покарань за самовільне залишення частини, вона наполягає: спочатку треба посилити відповідальність для ухилянтів — і лише потім для тих, хто вже служить. Багато військовозобов’язаних ухиляються саме через страх невизначеності, і чіткі терміни могли б змінити цю ситуацію.
Чітких термінів служби не варто чекати без посилення мобілізації, каже омбудсман. За її словами, рішення будуть непопулярними, але іншого шляху немає.
Збереження життя військових: конфлікти командирів та Решетилової
Збереження життя військових — один із пріоритетів омбудсмана. Решетилова наводить приклад вдалої співпраці з полком "Скеля": за її проханням підрозділ у ході операції розблокував військовослужбовців іншого підрозділу, які місяцями були відрізані від своїх, — і зробив це без втрат. Для омбудсмана це важливий сигнал: берегти людей можливо, і цей підхід треба масштабувати.
Водночас Решетилова застерігає від спокуси судити про підрозділи за медійним іміджем. Деякі з них більше вкладають у рекламні кампанії, ніж у стан особового складу. Натомість є підрозділи без яскравого піару, але з нормальним кліматом і реальною ефективністю на полі бою.
Серйозною проблемою минулої зими стала масова захворюваність у навчальних центрах. Бійці нерідко приїжджають уже хворими — після перебування в неналежних умовах у ТЦК — і в закритих приміщеннях центрів швидко заражають одне одного. На один великий центр, як з’ясувала перевірка, припадало лише три лікарі, решта була відряджена до військово-лікарських комісій. Госпіталізують тут, як правило, лише коли стан уже критичний — зокрема тому, що центри бояться відправляти людей до лікарень: саме звідти найчастіше трапляються випадки самовільного залишення частини. Офіс омбудсмана зараз проводить перевірку у зв’язку зі смертю військовослужбовців полку "Скеля".
Повернення із СЗЧ: що змінилось
Більшість випадків самовільного залишення частини не пов’язані з "поганими командирами" — це висновок, якого дійшла Решетилова на основі реальної статистики. Найчастіше СЗЧ трапляються серед щойно мобілізованих, які ще не брали участі в боях, або серед тих, хто не може отримати направлення на лікування. На першому місці в опитуваннях — страх смерті. І це, за словами омбудсмана, абсолютно природно. Боротися з цим треба не посиленням покарань, а довірою до командира, згуртованістю колективу і роботою з мотивацією.
Окрема системна проблема — викривлення інформації по вертикалі. Від солдата до командувача дані спотворюються на кожному рівні: командир батальйону, зацікавлений у виведенні підрозділу, може доповідати, що всі поранені, — і командувач отримує зовсім іншу картину, ніж є насправді. Решетилова особисто змушувала командувачів телефонувати безпосередньо на позиції до бійців — аби ті почули один одного без посередників.
Повертаючись до документів: військовослужбовці, які повернулися із СЗЧ і переведені до нових частин, нерідко лишаються без пакета документів — "материнська" частина їх просто не надсилає. Офіс фіксує 65 таких скарг і вирішує їх у ручному режимі. Системне вирішення — цифровізація: система "Імпульс", яку розробляє Міноборони, має зробити весь документообіг електронним і унеможливити подібні ситуації.
