Більшість воєначальників НАТО вважають, що Російська Федерація може вдатись до агресії проти Альянсу до 2029 року.
Про це розповів голова Генштабу Збройних сил Чехії генерал Карел Ржегка в інтерв’ю “Укрінформу”.
У відповідь на запитання про ймовірність атаки РФ на країни НАТО до 2029-го Ржегка зазначив, що більшість військових начальників Альянсу поділяють таку оцінку. Водночас він наголосив, що це не означає неминучості війни. Щоб її уникнути, необхідно забезпечити сильне стримування – як у межах НАТО, так і разом із партнерами поза Альянсом.
“Для надійного стримування ви повинні мати реальні оборонні можливості та потужності, а також волю їх використовувати. І ваш супротивник повинен розуміти, що у вас є і те, й інше”, – пояснив він.
Ржегка також наголосив, що Росія добре усвідомлює те, що НАТО має широкий спектр реагування на будь-які провокації. Йдеться про інформаційні, дипломатичні та військові заходи. У разі ухвалення Москвою рішення про військову атаку на одну з країн Альянсу, відповідь буде жорсткою.
При цьому він висловив упевненість у політичній єдності Альянсу та готовності застосувати механізм колективної оборони. Відмова від цього означала б фактичний крах НАТО.
Окремо Ржегка зазначив, що Росія серйозно прорахувалася в Україні, оскільки не очікувала затяжної війни з великими щомісячними втратами.
“Не думаю, що це було їхнім (росіян, – ред.) наміром. Обов’язок союзників – зробити все можливе, щоб росіяни більше не робили таких вчинків щодо когось іншого”, – додав генерал.
Загроза війни Росії та НАТО
Від початку повномасштабної війни в Україні питання можливого прямого протистояння Росії та НАТО дедалі частіше лунає у заявах західних політиків і військових. Зокрема, дедалі більше говорять про довгострокову загрозу з боку Москви, наголошуючи, що війна в Україні змінила уявлення про безпеку в Європі.
Як писало видання Financial Times, Росія тим часом перетворила австрійський Відень на один із центрів радіоелектронної розвідки в Європі. На дахах російських об’єктів облаштоване обладнання, яке ймовірно може збирати конфіденційну інформацію.
Також, згідно з даними Служби зовнішньої розвідки України, за останні роки західні країни вислали понад 700 російських агентів, які діяли під прикриттям дипломатичних місій.
