Російська влада розпочала кримінальне переслідування Павла Дурова, звинувачуючи його у сприянні тероризму.
Про це повідомляють державні медіа РФ із посиланням на ФСБ.
Дії засновника месенджера кваліфікували за статтею 205.1 (частина 1.1) Кримінального кодексу РФ — “сприяння терористичній діяльності”. Підставою для відкриття провадження стали матеріали ФСБ.
Силовики стверджують, що платформа перетворилася на інструмент для координації радикальних угруповань, а ілюзія конфіденційності в Telegram нібито загрожує суспільній безпеці.
Зокрема, використання месенджера пов’язують з терактом у концертному залі “Крокус Сіті Хол”, а також із вбивствами Дар’ї Дугіної та генерала Ігоря Кирилова. Окрім цього, Telegram у матеріалі названо “головним інструментом” спецслужб країн НАТО і влади України в умовах повномасштабного вторгнення, яке на Росії має назву так званої “СВО”.
Офіційних коментарів від російських правоохоронних органів щодо деталей провадження наразі не оприлюднено.
Тиск на Telegram у Росії
10 лютого в Росії почали уповільнювати роботу Telegram. У Роскомнагляді заявили, що сервіс нібито створює інфраструктуру для незаконного отримання персональних даних громадян РФ.
Водночас російське видання Baza з посиланням на власні джерела повідомило про можливість повного блокування месенджера з 1 квітня. Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
У самому Telegram раніше заявили, що не виявили жодних порушень у роботі системи шифрування. Компанія відкинула звинувачення про можливий доступ іноземних спецслужб до листування російських військових.
Павло Дуров, коментуючи уповільнення роботи сервісу у РФ, припустив, що обмеження можуть бути пов’язані зі спробами влади переорієнтувати користувачів на державний застосунок Max. За його словами, новий сервіс може стати інструментом контролю та цензури, а тиск на незалежні платформи має політичні мотиви.
Дискусія навколо Telegram в Україні
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук після теракту у Львові заявила, що держава має оцінити доцільність обмеження роботи анонімних платформ, якщо вони становлять загрозу національній безпеці. За її словами, ворог використовує месенджер для вербування та координації диверсійних груп.
Питання можливого обмеження Telegram порушується в Україні не вперше. Раніше представники воєнної розвідки зазначали, що загрози можуть бути пов’язані не лише з окремими каналами, а й із технічною архітектурою платформи.
Водночас Telegram залишається одним із ключових джерел інформації для українців: за даними соціологічних досліджень, близько 62% громадян використовують його як основний канал отримання новин.
Рада національної безпеки та оборони України раніше рекомендувала обмежити використання месенджера для службового листування та на службових пристроях. Відповідні рекомендації були доведені до народних депутатів та впроваджені в окремих державних установах, зокрема, регіональних адміністраціях і закладах освіти.
