Російський диктатор Володимир Путін переконаний, що Москва перебуває у виграшній позиції у війні проти України та може дозволити собі продовжувати бойові дії ще щонайменше півтора-два роки.
Про це повідомляє The New York Times із посиланням на представників західних військових і розвідувальних структур.
За оцінками співрозмовників видання, у Кремлі вважають, що тривале протистояння працює на користь Росії. Зокрема, там переконані, що регулярні атаки на українські міста й енергетичну інфраструктуру посилюють переговорні позиції Москви. Навіть якщо встановлення повного контролю над Донбасом розтягнеться на 18–24 місяці, це розглядається як прийнятний сценарій.
Москва веде перемовини, але не поспішає з миром
Видання зазначає, що Росія залучена до переговорного процесу в Женеві, однак не має мотивації для швидкого укладення угоди. Під час Мюнхенської безпекової конференції учасники, обізнані з перебігом консультацій, наголошували: Кремль зацікавлений у самому діалозі, але не бачить підстав для поспіху з підписанням домовленостей.
На цьому тлі президент США Дональд Трамп зробив ставку на дипломатичний формат із мінімальним військовим тиском. За даними NYT, Вашингтон припинив прямі безоплатні постачання озброєння Україні, які тривали за адміністрації Джо Байдена, водночас посилив санкційний тиск на російський “тіньовий флот” і нафтові доходи РФ.
Попри це, Білий дім паралельно допускає можливість американських інвестицій у Росію у разі досягнення мирної угоди.
Угода можлива лише за стратегічних поступок Києва
Західні аналітики припускають, що Путін може погодитися на домовленості лише за умов суттєвих поступок — зокрема, виведення українських військ із решти територій Донеччини та перезапуску відносин зі США.
Сам Трамп раніше публічно заявляв, що переговорний процес “зависає”, і звинувачував у цьому обидві сторони. Останнім часом він критикував президента України Володимира Зеленського, натякаючи, що Київ має враховувати статус Росії як ядерної держави.
Водночас держсекретар США Марко Рубіо під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 на полях Мюнхенської конференції запевнив, що Сполучені Штати не виходять із переговорів щодо завершення війни.
Дипломатія без дипломатів
Адміністрація Трампа залучила до переговорів його близьких довірених осіб — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Обидва не є кар’єрними дипломатами, однак ведуть перемовини у форматі бізнес-підходу — з акцентом на досягнення “угоди”, а не на класичну дипломатичну процедуру.
За інформацією видання, у Москві позитивно оцінили ентузіазм Віткоффа, хоча й висловлювали сумніви щодо його досвіду у складних геополітичних питаннях. Зазначається, що на початковому етапі він не залучав широку команду американських експертів.
Кушнер, який не має офіційної державної посади, позиціонує себе як “укладача угод”, орієнтованого на особисте розуміння співрозмовників. У Кремлі його підхід вважають більш структурованим.
Водночас обидва перемовники стикаються з критикою щодо можливого конфлікту інтересів через бізнес-зв’язки їхніх родин. Старша наукова співробітниця Брукінгського інституту Аслі Айдинтасбас зауважила, що неформальний стиль роботи команди Трампа не справляє особливого враження на міжнародних партнерів.
Час як головний союзник Кремля
За оцінками західних чиновників, ключовим фактором нинішньої стратегії Москви є переконання, що затяжна війна грає на користь Росії. Саме це ускладнює перспективу швидкого припинення бойових дій і робить мирні домовленості малоймовірними у короткостроковій перспективі.
