Оператор дронів з елітного російського підрозділу "Рубікон" добровільно здався в полон українським військовим і хоче доєднатися до лав ЗСУ.
Про це стало відомо з інтерв’ю росіянина проєкту "Хочу жить" Головного управління розвідки Міноборони України.
Як розповів Мирослав Симонов, він родом із Новосибірська, займався нерухомістю. До російської армії потрапив у серпні 2024 року через примус поліції. Росіянин каже, що у відділку його поставили перед вибором: або служба у війську, або в’язниця.
Військовий вишкіл він проходив на полігоні "Погоново" у Воронезькій області. Тут впродовж 2-3 тижнів новобранців готували як штурмовиків, після цього розподіляли за спеціальностями. Симонова доправили до підрозділу безпілотних систем.
Відправка на фронт
У ролі оператора дрона він потрапив у розташовану на той час на Луганщині спецроту безпілотників при 20-й армії РФ. За словами росіянина, у бойовій частині займався тиловими роботами, а також пройшов коротке навчання на квадрокоптерах Mavic.
Атмосферу у підрозділі Мирослав Симонов описує як жорстку: психологічний і фізичний тиск, приниження бійців та погрози кинути у "м’ясні штурми" у разі конфліктів із командирами.
Невдовзі до підрозділу надійшло розпорядження направити частину "бойових спеціалістів" до нового батальйону. Командирам було шкода віддавати справжніх фахівців, тож відправили Симонова та ще одного солдата як "непотрібних". Так він потрапив у підрозділ "Рубікон", в якому деякий час навчався керувати розвідувальним БпЛА Supercam. Навчання проходив в Іжевську, де розташовані виробничі й навчальні потужності заводу-виробника.
Симонов не приховує, що разом з кількома іншими учнями не склав підсумкові іспити. Попри це їх все одно залишили в батальйоні на допоміжних посадах, після чого розмістили на позиціях у районі Куп’янська на Харківщині, де він виконував обов’язки техніка.
Причини втечі з фронту
Переломним моментом для росіянина стало вбивство військовими РФ цивільної дівчини у Куп’янську. Вона загинула через те, що один із розрахунків БпЛА "Молнія" завдав удару "не за тими координатами". За словами Симонова, його шокувала реакція в загальному чаті батальйону та схвалення таких дій командуванням. Тож він вирішив тікати.
З підробленими документами про відрядження він дістався до рідного міста, звідки планував перебратися в Казахстан. Однак за певний час його затримали та повернули назад на фронт, цього разу як штурмовика.
Під час другої втечі він скористався контактами та інформацією проєкту "Хочу жить", який приймає звернення від російських військових, які хочуть здатися або перейти на українську сторону.
Як каже Мирослав Симонов, він налаштований продовжувати воювати, але вже на боці України, проти Російської Федерації.
"Нині — воювати. Вбивати "собак". Я їх за людей не вважаю. Образи дуже серйозні на свою державу. Вони зламали не тільки моє життя, а й життя дуже багатьох хлопців. Захищати ваш дім. І сподіватися, що буде той самий рух спротиву (російській владі), коли підемо вже до нашого дому", — розповів він про подальші плани.
Українська сторона наразі офіційно не підтвердила, чи справдяться наміри колишнього російського військового.
Підрозділ "Рубікон"
Створений у серпні 2024 року "Випробувальний центр перспективних безпілотних технологій (ВЦПБТ) "Рубікон" став унікальним явищем для армії РФ.
Особливістю цією структури стало те, що “Рубікон” поєднав в собі як бойову роботу, так і наукові, аналітичні дослідження та навчання нових операторів.
Він отримав велике державне фінансування, першочергове право поповнення новими бійцями, доступ до нових технологій, їх розробки та тестування. Все це привело до того, що новації "Рубікону" масштабувалися по всьому фронту.
Мова йде як про тактику роботи по логістиці, так і про використання оптоволоконних, морських, зенітних і наземних дронів.
