Верховна Рада вкотре за кілька років відклала розгляд законопроєкту про акциз на солодкі напої, який також відомий як "податок на цукор" чи "податок на Кока-Колу". Документ передбачає подорожчання таких товарів і мав заохотити українців зменшити споживання газованок.
На скільки могла б подорожчати солодка вода та чому парламент не поспішає голосувати за акциз – розповідає “Політаналіз”.
Акциз на солодку воду в Україні
Законопроєкт № 9032-1, який передбачає запровадження акцизного податку на воду з цукром та іншими підсолоджувачами, був зареєстрований навесні 2023 року.
У документі наголошується, що Україна, як і багато інших країн, потерпає від великої кількості неінфекційних захворювань, серед яких – серцево-судинні захворювання та діабет. Щороку ці хвороби забирають сотні тисяч життів, створюють додаткове навантаження на систему охорони здоров’я та загрожують соціально-економічній стабільності країни.
У 2022 році, за даними компанії Pro-Consulting, українці спожили близько 1,3 млрд літрів солодких газованих напоїв. Тобто йшлося про 37 літрів на людину. Хоч цей показник і нижчий, ніж у Великій Британії чи США, він залишається високим.
Нардеп і співавтор законопроєкту Данило Гетманцев пізніше стверджував, що у 2023-му виробники безалкогольних напоїв і мінеральної води сплатили 2,8 млрд грн податків, що удвічі більше, ніж у 2022 році. Це свідчить про серйозне зростання виробництва і споживання продукції.
Нині акциз або інші форми контролю за виробництвом і продажем солодких напоїв діють у понад сотні країн. В Україні підтримка ініціативи могла б принести державному бюджету у 2026 році понад 8 млрд грн коштом здорожчання газованки для споживачів.
Розмір акцизної ставки пропонували встановити на рівні 0,1 євро за літр напою, тобто кожен літр солодкої води був би дорожчим майже на 5 гривень.
Однак Гетманцев, котрий очолює фінансовий комітет Ради, заявив у коментарі “BBC News Україна”, що поки акциз не стягуватимуть і парламент не розглядатиме законопроєкт.
Тепер політик вважає, що ініціатива мала б низький фіскальний ефект, а також виникли б складнощі адміністрування і високий потенціал для ухилення від сплати.
Чому солодка вода шкідлива
Як зазначається у проєкту закону, надмірне споживання цукру, трансжирів і солі у поєднанні з дефіцитом фізичної активності та зловживанням алкоголем чи курінням – це одні з головних причин розвитку неінфекційних захворювань.
Цукор у напоях, на відміну від того, який ми споживаємо із їжею, набагато швидше засвоюється, спричиняючи надмірне навантаження на підшлункову залозу й печінку. Це підвищує ризик розвитку:
- діабету;
- ожиріння;
- порушень роботи серцево-судинної системи;
- пошкодження судин;
- хвороб шлунково-кишкового тракту.
Для людей із підвищеними ризиками, зокрема при діабеті, серцевих або шлункових захворюваннях, регулярне вживання солодких напоїв може ускладнити перебіг хвороб і призвести до тяжких наслідків.
Більшість солодких напоїв виготовляють не на основі звичайного цукру, а з використанням глюкозо-фруктозного сиропу. Він повністю метаболізується у печінці, і при регулярному споживанні може призвести до розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки. При цьому у дітей цей процес розвивається швидше.
Крім того, у газованках містяться кислоти, зокрема фосфорна та вуглекислота, які руйнують зубну емаль. А кофеїн, своєю чергою, може негативно впливати на нервову систему, особливо у дітей.
Дієтологиня Оксана Скиталінська пояснила в коментарі “BBC News Україна”, що солодкі напої завдяки смаку, швидкому засвоєнню та здатності стимулювати почуття задоволення можуть формувати залежність, подібну до тютюнової чи алкогольної. Раннє звикання може назавжди знизити контроль ваги та метаболічного здоров’я. А на тлі повномасштабної війни люди регулярно перебувають у стресі й мають менше сил та часу на повноцінне харчування. Через це ультраперероблена їжа й напої стають простим та швидким способом зняти напругу.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2022 році майже чверть дітей віком 5-9 мали надлишкову вагу, а 9% – ожиріння. У віковій групі 10-19 років у 20,1% людей була надлишкова вага, а у 5,8% – ожиріння.
В Україні на той момент на цукровий діабет хворіли понад 1,3 млн людей, і ця цифра лише продовжувала зростати.
Чи допомагає податок на Колу
У 2016-му ВООЗ закликала країни зменшити споживання солодких напоїв і впроваджувати необхідні заходи, які допоможуть знизити зловживання. На думку організації, фіскальна політика дозволила б запобігати неінфекційним захворюванням.
Попри ці дані, у багатьох країнах продажі солодких напоїв продовжують утримувати провідні позиції на ринку, а міжнародні виробники й надалі інвестують шалені гроші у рекламу та різноманітні заходи з метою популяризації своєї продукції й розширення кола споживачів.
У зв’язку з цим ВООЗ та інші міжнародні структури рекомендують розглядати оподаткування солодкої води як один із заходів комплексної боротьби з поширенням неінфекційних захворювань.
За інформацією ВООЗ, запровадження акцизу на солодкі напої дійсно здатне зменшити його споживання в країні, але ефект стане ще більш відчутним, коли податкові заходи поєднують й з іншими обмеженнями. Наприклад, у різних країнах скорочували рекламу, знижували вміст цукру у продукції або зменшували об’єм пляшок і банок.