3 грудня Верховна Рада України у другому читанні підтримала законопроєкт № 1400 про проєкт державного бюджету на 2026 рік. Під час голосування кількість голосів на підтримку документа з невідомих причин змінилися.
Про це стало відомо з онлайн-трансляції парламенту.
У сесійній залі під час розгляду документа перебували прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр фінансів Сергій Марченко. Глава Мінфіну під час доповіді у Раді заявив, що цей варіант бюджету є "гармонійним і збалансованим".
Вранці 3 грудня доопрацьований проєкт бюджету схвалив профільний комітет Верховної Ради.
Голосування за бюджет
Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, законопроєкт № 1400 підтримали 257 народних обранців. Дійсно така цифра висвітилася на табло о 15:18.
Однак за хвилину до цього на табло щодо підсумків голосування за проєкт бюджету було вказано, що "за" проголосував 261 народний депутат, 35 – проти, 25 – утрималися і не голосували 22 нардепи. Після цього було продемонстровано, як голосували представники різних політсил.
Обидва фото: скриншоти з відео
Найбільше – 196 голосів – дала фракція "Слуги народу". 17 голосів – від "Платформи за життя та мир" (колишня ОПЗЖ). Документ підтримали 16 нардепів з парламентської групи "Довіра". По 11 голосів дали групи "Відновлення України" та "За майбутнє". Законопроєкт також підтримав один депутат від фракції "Голос" (як стало відомо згодом – Таміла Ташева – ред.).
Під час обговорення документа низка депутатів заявляла, що не підтримуватиме його та критикувала, зокрема, через відсутність підняття зарплат військовим та продовження фінансування "Єдиного марафону".
Основні показники бюджету
Схвалений парламентом документ передбачає доходи у розмірі 2,9 трлн грн, а видатки – 4,9 трлн грн. Таку величезну різницю планують компенсувати шляхом запозичень та грантів, які обіцяють надати міжнародні партнери. Тож потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2 трлн 79 млрд грн.
Мінфін розроблював документ з урахуванням, що війна триватиме весь наступний рік. Сергій Марченко, коментуючи оновлений документ, зазначив, що граничний обсяг дефіциту держбюджету був збільшений майже на 6 млрд грн – до 1,9 трлн грн. Таким чином, рівень дефіциту складає 18,5% ВВП.
Доходи бюджету до другого читання збільшили на 30 млрд грн. Таке збільшення доходів очікують також завдяки зростанню ставки податку на прибуток банків – з 25% до 50%. До речі, проти такого кроку, крім самих банків, виступав і НБУ.
Пріоритетом залишається сектор оборони та безпеки – на ці потреби спрямують 2,8 трлн грн – майже всі власні надходження. 19 млрд закладено на підтримку ветеранів.
Витрати на соціальний захист становитимуть 468,5 млрд гривень. Попри війну та залежність від іноземного фінансування буде підвищено мінімальну зарплату та пенсії.
На освіту та медицину закладено 273,9 млрд грн та 258,6 млрд грн відповідно. На відміну від схваленого у першому читанні остаточний варіант передбачає 6,6 млрд грн на підвищення зарплат викладачів закладів вищої освіти. Вперше передбачили 1 млрд грн на укриття у дитячих садках.
Понад 14 млрд грн спрямують на підтримку фермерських господарств та гуманітарне розмінування аграрних територій.
Водночас на 8,24 млрд грн зменшили видатки на Державну прикордонну службу. Кошти перерозподілили переважно на користь Нацгвардії – 5,85 млрд грн та Нацполіції – 2,29 млрд грн.
