На лінії фронту в Україні медики знову стикаються з газовою гангреною — небезпечною бактеріальною інфекцією, яку колись вважали "хворобою окопів". Вона відома ще з часів Першої світової війни.
Про це повідомляє британське видання The Telegraph з посиланням на волонтера-медика Алекса, який працює на Запорізькому напрямку.
Він заявив, що лікарі стикаються з ускладненнями, яких “не бачив жоден живий лікар у воєнний час”. За його словами, до швидкого поширення інфекцій призводять поранення та труднощі з евакуацією.
Що таке газова гангрена
Газова гангрена — це гостре бактеріальне ураження м’язів, спричинене мікроорганізмами Clostridium. Вони розмножуються у тканинах без доступу кисню, виділяючи токсини й газ, що викликають сильний біль, набряки і характерне "потріскування" під шкірою.
Зазвичай інфекція розвивається після важких поранень або вибухових травм, якщо постраждалого не вдається швидко доставити до шпиталю.
Алекс зазначив, що деякі поранені “по кілька тижнів перебувають на підземних пунктах стабілізації”. Там їх лише підтримують живими. На Заході хворобу майже ліквідували завдяки швидкій хірургії та антибіотикам. В умовах фронту навіть базове лікування іноді недоступне.
Під час Першої світової війни газова гангрена поширювалась серед солдатів у вологих окопах. Тоді відсутність антибіотиків робила її смертельною. Сьогодні історія повторюється — через неможливість швидкої евакуації та нестачу стерильних умов.
Лікування майже неможливе в польових умовах
Мікробіологиня Ліндсі Едвардс пояснила, що без лікування смертність від газової гангрени сягає майже 100%. Основне лікування — термінове видалення уражених тканин і високі дози антибіотиків. Але на передовій зробити це майже неможливо.
Лабораторних тестів у польових шпиталях немає, це ускладнює вибір ефективного антибіотика. До того ж зростає стійкість бактерій до ліків через їхнє нерегульоване використання під час війни.
Медики працюють під землею через дрони
Медики вимушені працювати у підвалах та бункерах, щоб уникнути атак дронів. Один із лікарів зізнався, що не бачив неба майже три тижні через небезпеку.
Британський медик Алекс зазначив, що ці пункти не пристосовані для боротьби з інфекціями чи складних операцій. За його словами, там надають лише хірургію контролю ушкоджень. Більшість приміщень нестерильні, а підвезення ліків і обладнання ускладнене через постійні обстріли.
За словами лікарів, поранені іноді тижнями залишаються на стабілізаційних пунктах. Алекс зазначив, що медики підтримують таких людей живими, але не можуть провести повноцінне лікування.
Військовий лікар Аластейр Бівен наголосив, що кожна затримка евакуації зменшує шанси на відновлення — коли тканини відмирають, ризик інфекції зростає.
Алекс додав, що у шпиталях хірурги готові одразу рятувати поранених, однак змушені годинами чекати на евакуацію. За його словами, через затримки, які сягають восьми годин і більше, багато поранених, які могли б вижити, помирають просто на місці.
