Київська митрополія Української православної церкви московського патріархату згідно з законом має припинити свою діяльність. Однак Шостий апеляційний суд Києва не зміг відразу ухвалити рішення – засідання перенесли.
Про це повідомляє інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.
Як розповів адвокат Київської митрополії УПЦ, протоієрей Микита Чекман, засідання відбулося 30 жовтня, воно тривало п’ять з половиною годин з перервою.
Позов з вимогою припинити діяльність пов’язаною з Росією церкви подала Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС).
Як стверджує адвокат, позивач не надав всі документи. Йдеться, зокрема, про службову записку Держслужби з етнополітики. За словами протоієрея, цей документ засекретили під грифом ДСК (для службового користування) після адвокатського запиту церкви.
Під час засідання представники УПЦ МП подали клопотання про витребування всіх документів, що "були підставою для проведення досліджень і винесення наказів". Суд задовольнив їх клопотання.
Крім цього, за словами адвоката, подано понад тисячу заяв вірян про залучення до справи як третіх осіб. Ще триста таких заяв перебувають у канцелярії суду.
Щоб сторони мали можливість ознайомитися з великим масивом документів, суд вирішив відкласти засідання на півтора місяця.
Наступне засідання у справі відбудеться 11 грудня 2025 року.
Чому Київська митрополія УПЦ МП потрапила під суд
23 вересня 2024 року в Україні набув чинності закон щодо заборони релігійних організацій, які афілійовані з Російською Федерацією. Ухвалення такого документа – життєво необхідний крок для країни, яка відбиває російську агресію.
Як відомо, чимало представників цієї церкви є громадянами Російської Федерації. Глава УПЦ МП митрополит Онуфрій був позбавлений українського громадянства через наявність російського.
За даними Служби безпеки, станом на серпень минулого року понад 100 представників УПЦ МП фігурують у справах про злочини проти держави Україна.
Вищезгаданий закон надає підстави для судової заборони релігійних організацій, представники якої причетні до підривної діяльності проти України.
Як працює закон
Закон “Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій” № 3894-IX передбачає, що уповноважені державою органи аналізуватимуть діяльність організацій, підозрюваних у співпраці з РФ.
Якщо зв’язки з країною-агресором підтвердяться, Державна служба з етнополітики надішле церкві припис з пропозицією виправити порушення. Організація у встановлений термін має виправити порушення та повідомити про це ДЕСС.
18 липня комісія з етнополітики оголосила, що за результатами дослідження було встановлено зв’язок Київської митрополії УПЦ МП з російською православною церквою. Зокрема, Київського митрополита призначає Синод РПЦ. Відповідно до припису Держетнополітики чинний митрополит Онуфрій мав оголосити незгоду з цим, однак він відмовився.
Оскільки порушення залишилися, служба визнала Київську митрополію української православної церкви афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні.
Далі вже суд вирішить, чи варто забороняти діяльність такої релігійної організації.
Варто зазначити, що ліквідація Київської митрополії УПЦ МП не означає автоматичну заборону всіх її парафій та єпархій. Вони функціонуватимуть як і раніше, за умови, що не буде підтверджено їхній зв’язок з Росією.
