Місяць тому, 24 серпня, президент Володимир Зеленський підписав закон щодо заборони релігійних організацій, які афілійовані з Російською Федерацією. Як відзначив очільник держави, українське православ’я зробило крок до визволення від “московських чортів”, а тим часом російська пропаганда почала активно поширювати наративи щодо "переслідування християн".
Документ, який неофіційно назвали “забороною УПЦ МП”, набув чинності 23 вересня. Однак насправді припинити діяльність церкви одним законом навряд вдасться. Про те, як він працюватиме, та які заяви пролунали з часу його підписання – в матеріалі видання "Політаналіз".
Що передувало ухваленню закону
До майже кінця 2018 року в Україні були три православні церкви:
- Українська православна церква (УПЦ) Київського патріархату;
- Українська автокефальна православна церква;
- УПЦ Московського патріархату.
Однак 15 грудня 2018-го перші дві обʼєдналися в єдину помісну православну церкву, тому в Україні почали діяти:
- Православна церква України (ПЦУ);
- Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП).
УПЦ МП на той момент усе одно мала найбільшу кількість православних церков. Деякі релігійні громади почали переходити до ПЦУ, але протягом 2019-2021 років відповідні рішення ухвалили лише 376 із понад 10 000 громад, які входять до Московського патріархату.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, питання російських релігійних організацій стало ще гострішим. Деяких священників Московського патріархату підозрювали в допомозі ворогу, здачі позицій Збройних сил України та проукраїнських громадян на тимчасово окупованих територіях. Заклики щодо заборони УПЦ МП почали лунати активніше.
Політолог та колишній народний депутат Олександр Черненко вважає, що в рішенні щодо підтримки відповідного законопроєкту ключову роль зіграла Служба безпеки України (СБУ), а також її голова Василь Малюк. За словами Черненка, кримінальні провадження та вироки щодо представників УПЦ МП вплинули на суспільну думку, що змусило депутатів зрештою проголосувати "за".
СБУ в коментарі "РБК-Україна" у серпні 2024 року повідомила, що від початку повномасштабної війни було розпочато кримінальні провадження проти більше ніж сотні священнослужителів. Із них:
- 50-м оголосили підозру;
- 25 вже отримали вирок.
Проте важливо зазначити, що станом на січень 2022 року в Україні було понад 9 тисяч священників УПЦ МП. Тобто, підозри отримали лише близько одного відсотка з них.
У СБУ зауважили, що кримінальні провадження є боротьбою з впливом російських спецслужб. Там вважають, що згода окремих священників УПЦ МП на обмін з Росією є одним із підтверджень їхньої тісної співпраці з ворогом.
Вартувало б додати й те, що у травні 2022-го УПЦ МП оголосила про повну самостійність і незалежність, однак про автокефалію не йшлося. Тоді ж із назви організації зникла приставка МП. При цьому предстоятель церкви, митрополит Онуфрій, досі входить до синоду Російської православної церкви, яка відкрито підтримує агресію РФ проти України.
Що передбачає законопроєкт 8371
20 серпня поточного року 265 парламентарів остаточно підтримали законопроєкт № 8371 “Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій” Зеленський, своєю чергою, підписав документ 24 серпня, в День незалежності України.
Було передбачено, що закон набуде чинності протягом 30 днів із моменту публікації. Після вищезгаданого терміну Державна служба етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) має розпочати окремі перевірки релігійних організацій на предмет афілійованості з РФ. У разі виявлення відповідних ознак організації матимуть ще 30 днів часу для їх усунення.
До цих ознак належать такі:
- організація є частиною, або ж входить до структури Російської православної церкви;
- офіційні документи організації містять ознаки того, що вона входить до структури РПЦ;
- в офіційних документах органів управління, або ж статуті РПЦ, є ознаки про входження до її структури організації, які наразі діє на території нашої країни,
- організації, які діють в Україні, входять до статутних органів управління РПЦ;
- РПЦ здатна впливати на рішення або ж діяльність організації через підлеглість у канонічних чи організаційних питаннях;
- РПЦ призначає, або ж має вплив на рішення щодо обрання керівника організації;
- РПЦ ухвалює, або ж має вплив на рішення щодо схвалення статуту організації.
Якщо релігійна організація не виконує припис ДЕСС щодо афілійованості – її визнають афілійованою з РПЦ. Після визнання афілійованості Держслужба може ініціювати позов до суду щодо припинення реєстрації такої організації, а також ініціювати розірвання договору про користування державним, чи комунальним майном. Але розгляд позовів розпочнеться через 9 місяців після оприлюднення закону.
Реакції на закон
За кілька днів до ухвалення законопроєкту предстоятель ПЦУ Епіфаній звернувся із закликом до предстоятеля УПЦ МП Онуфрія розпочати діалог щодо єднання. Перший відзначив, що частина православних "не почула ще заклику єдності", але кількість тих, хто бажає досягти цього, зростає.
Уже коли Рада проголосувала за документ, російські та проросійські пропагандисти почали маніпулювати цією темою серед міжнародної аудиторії.
Як приклад, колишня ведуча каналу NewsOne Діана Панченко закликала послабити підтримку України, а заступник голови Ради Безпеки РФ Дмитро Медведєв заявляв, що ухвалення законопроєкту є "сатанізмом" й погрожував влаштувати нашій країні "Содоми і Гоморри".
Тим часом в Російській православній церкві порівнювали закон з гоніннями в Римській імперії та СРСР.
На Заході інтереси УПЦ МП лобіює американський адвокат Роберт Амстердам. Член фінансового комітету Верховної Ради Мар’ян Заблоцький зазначав, що Амстердама фінансує Вадим Новинський – екснардеп від “Опозиційного блоку” й диякон УПЦ МП.
Коли законопроєкт № 8371 було ухвалено ще в першому читанні, Амстердам розіслав народним депутатам України листи з погрозами щодо введення проти них санкцій. Також він натякав, що закон може мати міжнародні наслідки для України, зокрема для продовження безпекової та оборонної допомоги.
Предстоятель УПЦ Онуфрій восени 2023 року заявляв, що центр управління Церкви розташований в Києві. І які б рішення щодо неї не ухвалювали, “ми все одно будемо любити всіх, будемо любити Бога, любити свою Землю, свій народ, свою владу, своє військо, будемо любити всіх людей”.
На захист УПЦ МП виступив і Папа Римський Франциск: 25 серпня поточного року він відзначив, що "людина не чинить зла через те, що вона молиться", у зв’язку з чим "церкви не можна чіпати".
Який вихід є в УПЦ МП
На думку публіциста Віктора Трегубова, в подальшому можливі п’ять сценаріїв розвитку подій.
Перший полягає у тому, що УПЦ МП проігнорує закон й через дев’ять місяців розпочинаються судові процеси, а також "довгий головний біль".
Другий сценарій полягає у переході до ПЦУ. Втім, це не буде масовий перехід тисяч парафій, оскільки усім парафіянам буде важко сприйняти цей крок.
Третій передбачає черговий розрив стосунків з Москвою.
"Публічний лист на патріарха Московського – так ось і так, ви нам більше не предстоятель, арівідерчі, себто, многая літа", – пояснив Трегубов.
У разі реалізації третього сценарію, стає можливим і четвертий. Він полягає у "зміні даху". Наприклад, окремі парафії вже розглядають варіант з переходом під омофору Румунської православної церкви.
П’ятий сценарій є зовсім малоймовірним та передбачає другий Томос для УПЦ МП, що, як пояснив автор, є канонічно неможливо й політично самовбивчо.
Трегубов додав, що оптимальним і найбільш імовірним розвитком подій буде те, що УПЦ МП зрештою розірве стосунки із Московським патріархатом. Після цього частина парафій піде до ПЦУ, а основна частина приєднається до інших церков, або ж намагатиметься "відсидітись".