Влітку 2022 року Україна й Молдова разом отримали статус кандидатів на вступ у Європейський Союз. Країни мали б рухатися в ЄС одночасно, але нині у блоці обговорюють можливу перевагу для Кишинева.
Чим загрожує ідея розділення країн на шляху євроінтеграції – у матеріалі видання “Політаналіз”.
Як відкриваються переговорні кластери
Переговори про вступ до Євросоюзу розбито на 35 розділів, 33 з яких об’єднано в шість тематичних кластерів, що відкриваються почергово. Кластер “Основи процесу вступу до ЄС” відкривається першим і закривається останнім.
Щодо кожного з кластерів Єврокомісія проводить офіційний скринінг відповідності законодавства країни та ЄС.
Україна очікувала на відкриття першого кластера 18 липня, але рішення в ЄС тоді так й не ухвалили. Ще у квітні європейські чиновники заговорили про ймовірність розділення процесу відкриття першого кластера для України та Молдови. Ця ідея виникла через позицію Угорщини, і нині такі дискусії дуже активні.
Чому Угорщина проти вступу України в ЄС
Причиною можливого розділення стала позиція угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана. Його політика вже багато років відзначається антиукраїнськими настроями, але із початку поточного року вона стала ще більш агресивною.
Цьогоріч Угорщина провела консультативний референдум щодо української євроінтеграції. За словами очільника угорського уряду, 95% учасників відхилили вступ України. Однак це лише консультативний референдум, а до його репрезентативності є серйозні питання.
Тим часом влада Угорщини часто заявляє про “утиски” угорської меншини в Україні. Сам же Орбан пояснював блокування вступу України в ЄС війною.
Україна вже виконала умови, необхідні для відкриття першого кластера умови. Але згідно з правилами Європейського Союзу, навіть відкриття переговорного кластера потребує одностайної підтримки всіх країн-членів блоку.
Як розповідає “Європейська правда”, Орбан уже неодноразово користувався правом вето щодо України, але нинішня ситуація виглядає винятковою. Цього разу він не вдався до звичної тактики торгу з Брюсселем й не висував фінансових умов, як раніше.
Ба більше, угорський прем’єр зробив блокування України основою власної державної політики. Його уряд виділяв кошти на масштабну рекламну кампанію, яка просувала хибну думку про те, що поточні проблеми Угорщини нібито пов’язані з початком євроінтеграційного шляху України. Також довкола цієї теми будувалася виборча стратегія керівної партії “Фідес”.
Декаплінг України і Молдови
Паралельно Орбан у Брюсселі активно просував ідею відокремлення (“декаплінгу”) процесу інтеграції України та Молдови, пояснюючи це тим, що позиція Будапешта є незмінною та серйозною. В Угорщині визнавали, що оскільки Будапешт у будь-якому разі заблокує відкриття кластерів для Києва, то не варто карати й Молдову, у зв’язку з чим необхідно дозволити їй просунутися вперед окремо.
Попри те, що більшість країн Європи не бажають йти на поступки Орбану, ідея декаплінгу все ж почала набирати підтримку. Причиною цьому стала внутрішньополітична ситуація у Молдові. У вересні поточного року там відбудуться парламентські вибори, які визначатимуть подальший курс держави. Нинішня проєвропейська влада зіткнулася з проблемами в питанні популярності й може втратити монобільшість або ж навіть перейти в опозицію.
Партія чинної президентки Молдови Маї Санду PAS бере участь у виборах із проєвропейською програмою, зокрема обіцяючи завершити переговорний процес щодо вступу до ЄС до 2028 року. Втім, сьогодні ця теза звучить непереконливо, оскільки переговори щодо Молдови фактично заморожені лише через те, що вона в одному “пакеті” з Україною.
Загроза для євроінтеграції України
Наразі загроза для євроінтеграційного курсу України є доволі серйозною. Розширення ЄС відбувається “пакетами”, у зв’язку з чим йдеться не про тимчасове відокремлення України від Молдови на кілька місяців. Деякі з країн бажають повного “перепакування”: віднести Молдову до категорії “швидких кандидатів”, а Україну – до “заморожених”, куди наразі зарахована, наприклад, Сербія. Але такий крок може мати далекосяжні наслідки й створює серйозні ризики для української євроінтеграції.
Відкриття основних переговорних кластерів є визначальним, і його зрив складає найбільшу небезпеку. Україна та Молдова не завжди просуватимуться синхронно, оскільки закриття окремих кластерів відбуватиметься в різні терміни.
Також необхідно враховувати й психологічний вимір. Як пише "ЄП", якщо поділ станеться саме зараз, це може стати одним із найсильніших інструментів Росії для впливу на українське суспільство й просування зневіри в європейське майбутнє.
Можливі сценарії розвитку
Без змін
Україна просуває позицію, що декаплінг неприпустимий. Якщо при цьому збережеться угорське вето, то кластер не відкриють ані для Києва, ані для Кишинева.
Відкидати цей сценарій не можна, але його ймовірність наразі невисока через можливі наслідки. У разі реалізації такого плану ЄС фактично нестиме політичну відповідальність за потенційну перемогу в Молдові проросійських сил, які обов’язково скористаються ситуацією для тиску на чинну владу країни. Водночас їх успіх матиме наслідки й для України.
Також це може суттєво ускладнити подальший рух України в напрямку членства в ЄС. Саме тому навіть країни, які підтримують Київ, виступатимуть проти такого розвитку подій.
Обхід угорського вето
Джерела "Європейської правди" в інституціях ЄС називали цей сценарій найімовірнішим. Він передбачає, що Єврокомісія свідомо відкриває для України та Молдови перший переговорний кластер без формального голосування.
Водночас, на думку “ЄП”, цей сценарій є малоймовірним через низку причин. По-перше, події 22 липня, коли в Україні намагалися послабити антикорупційні інституції, серйозно знизили готовність країн ЄС іти на порушення власних процедур заради Києва. Хоча незалежність антикорупційної системи згодом була відновлена, довіра до України повністю так і не повернулася.
По-друге, нині Києву бракує політичної рішучості для просування подібних нестандартних рішень. Втім, іноді трапляються й несподівані повороти.
Декаплінг із пом’якшенням наслідків
Якщо ж Угорщині вдасться остаточно дотиснути ідею щодо декаплінгу, а в ЄС зможуть досягти одностайності щодо відкриття кластера для Молдови, тоді шукатимуться способи мінімізувати обурення Києва та зменшити негативний ефект на нього.
Ще навесні у Брюсселі обговорювали можливі “плани Б” для такого випадку, але Київ тоді відкинув їх, наполягаючи на повноцінному відкритті кластера. Втім, якщо вибору не залишиться, можливо, Україна погодиться хоча б на компромісний сценарій.
Компроміс без переваг для Молдови
Ще один можливий сценарій полягає в тому, що ЄС, аби не зіпсувати відносини з Києвом і не послабити позиції чинної влади в Кишиневі, може запустити часткове відкриття переговорів одразу і для України, і для Молдови.
Попри те, що відповідний крок не забезпечить партії Санду відчутної переваги під час виборів, це допоможе зберегти єдність обидвох країн на їх шляху до ЄС. У майбутньому, вже після виборів в Угорщині, можна буде формально “узаконити” переговори про вступ, які де-факто вже триватимуть.
Зняття угорського вето
Цей сценарій передбачає, що Угорщину все ж схилять до зміни позиції. У такому разі Орбан відмовиться від блокування інтеграції України або ж утримається під час голосування.
Тоді вже в середині вересня Рада ЄС може синхронно відкрити переговорні кластери для України та Молдови – щонайменше перший, а можливо, й кілька одразу. Це дало б Санду серйозні переваги перед виборами.
Для України це був би найбільш сприятливий варіант. Втім, головний недолік цього сценарію – вкрай низька ймовірність реалізації.