Тема декриміналізації порнографії в Україні обговорюється вже багато років, але цей процес постійно затягується. У грудні 2024 року профільний комітет Верховної Ради підтримав відповідний законопроєкт, проте документ так і не розглянули в залі парламенту.
Що відомо про спроби декриміналізувати порно в Україні – читайте в матеріалі видання "Політаналіз".
Навіщо потрібна декриміналізація порно
Нинішнє законодавство передбачає кримінальну відповідальність за ввезення, виробництво, поширення та продаж порнографічної продукції. За правопорушення можна отримати штраф, обмеження або навіть позбавлення волі. Однак, через широкий спектр трактувань закону, під суд можуть потрапити навіть люди, які надсилають свої інтимні фото партнеру або партнерці.
Заборона на виробництво та розповсюдження контенту для дорослих призвела до виникнення парадоксальної ситуації. Іноземні інтернет-компанії, що спеціалізуються саме на поширенні такого контенту, сплачують податки в Україні за надання цифрових послуг (“податок на Google”). Наприклад, OnlyFans за сім місяців 2025 року перерахувала до бюджету України близько 10 млрд гривень.
Водночас нечіткість законодавства створює “сірі зони”. Експертно-аналітичний центр Офіс ефективного регулювання (BRDO) підрахував, що лише за дев’ять місяців 2024 року суди отримали понад 1,1 тис. обвинувальних актів, які стосуються створення, розповсюдження і збуту порнографічних матеріалів. Це на 75% більше, ніж за той самий період у 2023-му.
Згідно з оцінками BRDO, декриміналізація порнографії дозволила б забезпечити додаткові податкові надходження до бюджету в розмірі близько 509 млн гривень.
Як намагалися декриміналізувати порно
Влітку 2022 року було зареєстровано петицію із закликом легалізувати порнографічну діяльність на території України. Як пояснював її автор, у більшості розвинених країн відсутні заборони на відповідну діяльність. Водночас українське законодавство є недієвим в цьому питанні, оскільки люди, котрі бажають працювати в порнографічній індустрії, можуть виїхати за кордон і сприяти економічному зростанню інших країн. У підсумку заборона завдає шкоди як економіці, так і правам громадян України.
Після того, як петиція набрала необхідну кількість голосів, президент Володимир Зеленський переадресував її уряду.
У серпні 2023 року в Раді зареєстрували законопроєкт № 9623. У пояснювальній записці зазначалось, що розслідування розповсюдження порнографічного матеріалу нерідко супроводжується марною витратою часу та ресурсів з боку правоохоронних органів. Наприклад, у одній зі справ проти української блогерки, яка публікувала контент на популярній платформі OnlyFans, слідчий тричі оплачував доступ до її публікацій.
Проєкт закону мав на меті змінити чинний підхід до регулювання у цій сфері, але зрештою жодних суттєвих змін не відбулося.
Законопроєкт 12191
Новий законопроєкт (№ 12191) зареєстрували в листопаді 2024-го. Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ця версія має більш консервативний характер.
Законопроєкт пропонував внести зміни до статті 301 Кримінального кодексу України, щоб дорослі не несли покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 5 років за створення або поширення відеоматеріалів інтимного характеру за їхньою згодою.
Водночас кримінальна відповідальність залишилася б чинною у випадках, що стосуються:
- створення чи розповсюдження порнографічних матеріалів без згоди учасників (зокрема, порнопомста або відео, згенеровані технологіями deep fake);
- відео, що зображають насильство;
- зоофілії чи некрофілії;
- порнографії за участю дітей або її розповсюдження;
- примусу до проституції;
- торгівлі людьми.
23 грудня правоохоронний комітет Ради підтримав законопроєкт, але на розгляд у залу парламенту його не поспішали вносити.
Влітку поточного року з’явилась чергова петиція із закликом декриміналізувати виробництво контенту для дорослих. У ній модель OnlyFans Світлана Дворнікова заявила, що зазнає кримінального переслідування з боку держави, хоча її діяльність приносить чималі надходження до бюджету. Протягом п’яти років жінка сплатила понад 40 млн грн податків, але отримала кримінальне провадження, і правоохоронці натякали їй на хабар.
У відповіді на петицію Зеленський зазначив, що закони може змінювати тільки Верховна Рада, й на розгляді парламенту перебуває законопроєкт № 12191.
Втім, вже 31 серпня нардеп Ярослав Железняк заявив, що після численних публікацій, двох петицій та позитивного рішення профільного комітету законопроєкт неофіційно зняли з розгляду за ініціативи Зеленського. За словами депутата, президент мотивував рішення тим, що воно є “непопулярним” і що “люди не зрозуміють”.
“Після цього ми його (законопроєкт, – ред.) поставити у порядок денний не можемо”, – додав нардеп.
Крім того, ідея декриміналізації порно стикається з серйозним опором силових структур, які ведуть кримінальні справи зокрема проти моделей OnlyFans.
У 2023 році міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявляв, що є набагато важливіші законопроєкти, аніж декриміналізація порнографії.
А цьогоріч начальник Нацполіції Іван Вигівський сказав:
"Ця вся легалізація призведе до того, що все це буде доступно для неповнолітніх. Зараз війна, і росіяни дестабілізують ситуацію різними кібератаками […] Це також матиме негативний вплив і на моральні цінності, зокрема, дітей".
Чому Вигівський вважає, що зараз діти не мають доступу до порно – невідомо.
За і проти декриміналізації
Як пояснював Центр економічної стратегії, декриміналізація порнографії є питанням особистої та економічної свобод. Після інформації про те, що 350 українських моделей OnlyFans задекларували доходи на суму понад 300 млн гривень, детективи Бюро економічної безпеки отримали дозвіл від суду щодо тимчасового доступу до інформації всіх громадян України, які мають анкети на платформі. Ці дії з боку БЕБ стали тривожним сигналом, який лише підриває довіру громадян до держави. По-друге, рішення слідчого судді щодо доступу до особистих даних створило небезпечний прецедент непропорційного втручання у права громадян.
Крім того, якщо оцінити державні витрати на ведення таких справ, включаючи збір доказів, їх перевірку, підготовку документів, судовий розгляд та апеляції, можна припустити, що супровід кожної справи обходився державному бюджету в суму не менш ніж 100 тисяч гривень.
Нардеп Железняк пояснював, що ситуація з переслідуванням людей, які займаються створенням і поширенням відеоматеріалів інтимного характеру, лише загострилася. Зокрема він звернув увагу й на парадокс: з одного боку, держава вимагає від таких осіб сплачувати податки, але водночас їх карають за їхню діяльність.
Втім, є й ті, хто виступає проти декриміналізації порно. Зокрема, громадська організація “ФемХода” посилалася на резолюцію Європейського парламенту про те, що порноіндустрія сприяє нормалізації та поширенню насильства щодо жінок і дівчат.
Окрім того, “ФемХода” підкреслювала, що в умовах повномасштабної війни значна частина населення країни перебуває в уразливості щодо всіх форм торгівлі людьми, сексуального насильства та експлуатації. В організації вважають, що будь-яке спрощення для порнобізнесу може призвести до того, що Україна стане зручним майданчиком для сексуальної експлуатації українців.