20 червня Чечелівський районний суд Дніпра обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для військовослужбовця Анатолія Тараненка, якого звільнили з російського полону у травні цього року. Слідство підозрює, що він перейшов на бік окупантів ще у 2021 році.
Про це пише hromadske, посилаючись на джерела в правоохоронних органах.
Суд постановив тримати Тараненка під вартою протягом двох місяців з альтернативою у вигляді застави в розмірі 908 400 гривень.
У разі внесення застави підозрюваний зобов’язаний: з’являтися на виклик прокурора або суду, не залишати межі населеного пункту реєстрації чи проживання, повідомляти правоохоронні органи про зміну місця проживання та виконувати інші встановлені судом вимоги.
Тараненка підозрюють у дезертирстві (ч. 3 ст. 408 ККУ) та привласненні військового майна (ч. 3 ст. 410 ККУ). Санкція за ці злочини передбачає покарання до 12 років позбавлення волі.
Більше про Тараненка
51-річний Анатолій Тараненко родом із Полтавської області. За інформацією старости села Буняківка та дружини військового, чоловік добровільно пішов на службу у 2015 році. Дружина стверджує, що він підписав контракт з метою погашення аліментних зобов’язань, однак виплат так і не здійснював.
Кримінальне провадження щодо Тараненка відкрили 29 січня 2021 року — через день після того, як він, згідно з версією слідства, перейшов на бік противника. На момент скоєння злочину підозрюваний обіймав посаду механіка-водія бойової машини піхоти.
Після переходу на бік противника Тараненко з’являвся у російських пропагандистських сюжетах. Він розповідав про нібито погане поводження в українській армії — побиття та відбирання їжі, а також звинувачував ЗСУ в обстрілах населених пунктів Донеччини. Чоловік публічно заявляв, що "не збирається повертатися в Україну". У лютому 2021 року він зник з медіапростору.
25 травня 2024 року, під час другого етапу масштабного обміну військовополоненими у форматі "тисяча на тисячу", Анатолій Тараненко знову з’явився у медіапросторі. Його впізнали як українського дезертира з російських пропагандистських матеріалів.
Не перший суд над повернутими з полону
На минулому тижні ще одному українському солдату – Максима Бобилєву – висунули підозру в жорстокому поводженні з українськими військовими під час перебування в полоні.
Бобилєва звинувачують у катуванні військовополонених, скоєному за попередньою змовою групою осіб.
Перед початком засідання Бобилєв сказав, що вину не визнає і поки що нічого більше прокоментувати не може.
Під час засідання він просив, щоб його справу розглядала колегія суддів. Обвинувачений, як і його адвокат, не заперечували проти відкритого судового процесу. Також просили суд про більш м’який запобіжний захід.
У разі доведення провини йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 12 років.
