Комунальне підприємство "Київський метрополітен" ініціювало новий тендер для будівництва метрополітену на столичний район Виноградар.
Як повідомляє пресслужба КМДА, у зв’язку з невиконанням умов контракту вчасно, угода з попереднім виконавцем, акціонерним товариством "Київметробуд", була анульована у грудні 2023 року.
Наразі триває судовий процес щодо повернення частки авансового платежу.
Прогнозована сума нового тендеру складає 13 мільярдів 956 мільйонів 843 тисячі 711 гривень. Прийом пропозицій відбуватиметься до 28 травня 2024 року.
Як відомо, у грудні минулого року КП "Київський метрополітен" через судове рішення розірвало договір про співпрацю з АТ "Київметробуд" через прострочення термінів робіт. Суд також розглядає можливість відшкодування частини передоплати.
У КМДА повідомили, що станом на сьогодні збудували правий перегінний тунель довжиною близько 1 250 метрів, який пролягає від станції "Мостицька" до "Сирець". Також завершені основні роботи на перегінному вентиляційному вузлі та часткове будівництво дворівневих тунелів.
Метро на Виноградар: історія будівництва
Київська міська влада планувала розпочати будівництво метрополітену у напрямку Виноградаря наприкінці 2017 року. Якби ці плани були реалізовані вчасно, до кінця 2020 року місто могло б отримати дві нові станції. Прогнозована вартість проєкту перевищувала 11 мільярдів гривень, а його завершення очікувалося протягом дев’яти років.
У січні 2018 року було оголошено тендер на будівництво двох станцій, які мали бути зведені за три роки. Три компанії виявили бажання взяти участь у тендері, але через порушення у поданні документів, його скасували. Після перезапуску тендеру перемогу здобула компанія "Київметробуд", запропонувавши знижену на 12 мільйонів гривень вартість робіт.
20 листопада мер Києва Віталій Кличко оголосив про старт будівництва. У березні 2019 року він сподівався, що станції будуть відкриті вже у 2021 році. У тому ж році заклали перший тунель, але через затримки у роботі "Київметробуд" змінив свою наглядову раду.
У січні 2020 року стало відомо, що проєкт сильно відстав від графіка і затримається мінімум на рік. Також було виявлено, що керівництво "Київметробуд" використовувало кошти, виділені на будівництво, для відмивання грошей, що призвело до арешту їхніх рахунків. Компанія отримала 95% передоплати за проєкт будівництва, із яких вони розмістили частку коштів на банківський депозит, що становить 1,7 мільярда гривень.
У серпні 2020 року Кличко заявив, що пандемія та карантинні обмеження вплинули на графік будівництва, оскільки іноземні фахівці не могли прибути до Києва. Він передбачав відкриття станцій у грудні 2021 року, але саме тоді "Київметробуд" звернувся до суду з проханням про відтермінування завершення робіт до травня 2023 року.
Станом на кінець 2023 року метрополітен розірвав контракт з "Київметробуд", який тепер зобов’язаний повернути 4 мільярди гривень авансу. У квітні суд стягнув з компанії 139 мільйонів гривень, які були зароблені на депозиті.
Розкрадання на будівництві: слід родичів Тищенка
Оточення сестри народного депутата Миколи Тищенка Юлії підозрюють у привласненні коштів, виділених на будівництво метрополітену на Виноградар.
Про це йдеться у розслідуванні журналістів Bihus.info, яке було опубліковане кілька днів тому, 6 травня.
Як зазначається, у 2018 році КП "Київський метрополітен" уклав договір з компанією "Київметробуд" на реалізацію проєкту, який включав побудову чотирьох кілометрів метрополітену, зведення електродепо та будівництво двох нових станцій – Мостицької та Варшавської.
Загальна сума, отримана компанією за час робіт, склала 4 мільярди гривень, що приблизно дорівнює 70% від повної вартості всього проєкту.
Відповідно до інформації, повідомленої слідством, у жовтні 2022 року, коли російські війська почали завдавати перших ударів по енергетичній інфраструктурі України, "Київметробуд" здійснив переказ коштів у розмірі 140 мільйонів гривень на рахунок компанії "Позитив-В". У документах цей платіж був вказаний як передоплата за постачання будматеріалів для метро.
Проте вияснилось, що "Позитив-В" розподілив ці кошти між декількома організаціями, зокрема: "Занд-трейд", "КТ-44", "Бетон альянс Україна", "Трансбудтрейд", "Трансмир ГМБХ" та "Позитив Шиппінг", надавши їм фінанси у формі безпроцентної позики.
Слідство припускає, що це було зроблено з метою переведення державних коштів на рахунки неіснуючих компаній для подальшого виведення їх у готівку та розподілу серед осіб, причетних до цієї схеми.
Початковою власницею "Позитив-В" була особа на ім’я Вікторія Кузьменко (Еберле), яка має спільну дитину з В’ячеславом Еберле. Він дружить з родиною сестри депутата Миколи Тищенка.
Також слід зазначити, що у чоловіка Юлії Тищенко, Германа Блінова, були проведені обшуки в рамках справи про незаконне використання державних фінансів. Герман Блінов стверджує, що не має жодного стосунку до компанії "Позитив-В".
Блінова також називають наглядачем за будівництвом Подільсько-Воскресенського мосту.
Цікаво, що у ході проведення обшуків у помешканні Блінова виявили зброю. Згідно з інформацією від слідчих, ця зброя не була зареєстрована на його ім’я, що призвело до виділення цієї обставини в окрему кримінальну справу. Йому було призначено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
