Ситуація, коли смертність стабільно вища за народжуваність, зберігається в Україні з моменту здобуття незалежності. Найгірші показники зафіксовані у 2024 році, коли в країні померло майже втричі більше людей, ніж народилося.
Про це пише "Слово і діло".
За даними видання, минулого року померли 495,1 тисячі людей, тоді як народилося лише 176,1 тисячі (йдеться лише про підконтрольні території).
У порівнянні з першими роками незалежності рівень народжуваності впав на 70%. У 1990-1991 роках народилося 657,2 тисячі та 630,8 тисячі дітей відповідно.
Як змінювалася народжуваність в Україні
Впродовж 90-х років народжуваність в Україні стабільно зменшувалася. У 2001 році народилося 376,5 тисяч дітей, що майже вдвічі менше, ніж у 1990-му.
У наступному десятиріччі ситуація помітно поліпшилася: українки щороку народжували більше дітей. У 2002-му світ побачили 390,7 тисячі маленьких українців, а через п’ять років вже 472,7 тисячі.
Рекордним за часів незалежності став 2012 рік – тоді народилося 520,7 тисячі дітей.
Починаючи з 2014 року, рівень народжуваності в Україні, не враховуючи окуповані Росією території, стабільно знижується. Так, у 2014 році народилося 465,9 тисячі дітей, у 2021 році – 273,8 тисячі.
Після широкомасштабного вторгнення РФ ситуація з народжуваністю в Україні виглядає таким чином:
- 2022 рік – 206 тисяч дітей;
- 2023 рік – 187,4 тисячі;
- 2024 рік – 176,7 тисячі.
Інфографіка: “Слово і діло”
Смертність в Україні
Найвищий рівень смертності в Україні був у період з 1993 до 2009 року включно: щорічно помирало понад 700 тисяч людей. Найбільшу кількість померлих – понад 792 тисячі – зареєстрували в 1995 році.
Це навіть більше, ніж за роки повномасштабного російського вторгнення та пандемії коронавірусу. Починаючи з 2020 року, найвищий рівень смертності було зафіксовано у 2021-му. Тоді померли 714,3 тисячі людей.
У 2022 році померли 541,7 тисячі українців, у 2023 році – 496,2 тисячі, у 2024 році – 495,1 тисячі. Зазначається, що ця статистика не включає дані з окупованих територій.
Які можливі наслідки
Одними з перших наслідки демографічної кризи відчули українські освітяни, бо щороку в країні зменшується кількість першачків. З 2020/2021 навчального року до 2024/2025 року кількість першокласників зменшилася на 142 тисячі.
Тож престижні школи, які раніше могли набирати учнів тільки через великий конкурс, наразі змушені зменшувати кількість класів і радо приймають всіх учнів. Деякі загальноосвітні заклади навіть сумніваються, чи зможуть набрати достатню кількість першачків.
У більш віддаленій перспективі стануть відчутні економічні наслідки. Локомотивом попиту вважаються люди у віці 25-29 років. У цей час зазвичай купують першу квартиру, автівку, народжується дитина.
За даними 2019 року, в Україні було близько 3,1 млн людей віком 25-29 років. Приблизно через п’ять років кількість громадян до 30 років в Україні скоротиться до щонайменше до 1,8 млн. Відповідно, знизиться попит, що відіб’ється на загальному стані економіки країни.
Для подолання демографічної кризи уряд розробив та затвердив Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року. Документ передбачає комплекс системних рішень, спрямованих на створення позитивного балансу між смертністю та народжуваністю в Україні.
