Для більшості країн світу торговельна війна, яку нещодавно ініціював президент США Дональд Трамп, стала неочікуваним випробуванням. Зокрема, для України встановлено мито в розмірі 10%. Якщо найближчим часом умови не будуть переглянуті, тарифи можуть негативно вплинути на малих виробників і не лише.
Що відомо про нові мита і наскільки сильно вони змінять українську торгівлю – в матеріалі видання "Політаналіз".
Тарифні ставки
З 5 квітня для десятків країн почала діяти мінімальна тарифна ставка у розмірі 10%. Індивідуальні "взаємні тарифи" для кожної держави набудуть чинності вже з 9-го числа.
Нові тарифи на імпорт з окремих країн склали:
- 20% – для країн Європейського Союзу;
- 34% – для Китаю;
- 24% – для Японії;
- 46% – для В’єтнаму;
- 26% – для Індії.
Пізніше спікерка Білого дому Керолайн Левітт уточнила, що новий тариф для Китаю буде доданий до вже чинних 20%, внаслідок чого загальне мито становитиме 54%.
Пізніше Китай у відповідь на рішення Вашингтона оголосив про введення дзеркальних 34% мит на імпорт товарів американського виробництва, які доповнять уже чинні тарифи. Ці мита почнуть діяти з 10 квітня. Міністерство торгівлі Китаю розкритикувало новий тарифний режим США та звинуватило у створені загрози балансу "досягнутому в результаті багаторічних багатосторонніх торговельних переговорів”.
Осторонь не залишився і ЄС, який запровадив зустрічні мита на американську продукцію на суму 28,49 млрд доларів. Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що контрзаходи вводитимуться у два етапи: з 1 та 13 квітня.
Обмеження стосуватимуться широкого переліку товарів зі США, серед яких: сталь, алюміній, текстиль, побутова техніка, пластмаси, бурбон, мотоцикли, м’ясо птиці, яловичина, яйця, молочні продукти, цукор та овочі.
Цікаво й те, що у списку країн, на які поширюється дія нових мит США, Росія не згадується. Міністр фінансів США Скотт Бессент пояснив, що мита на імпорт товарів із РФ та Білорусі не запровадили, оскільки продукція з цих країн нібито не постачається на американський ринок. А директор національної економічної ради Білого дому Кевін Гассетт пояснив це тим, що наразі тривають перемовини щодо війни в Україні.
Як рахували тарифи
Американська влада оприлюднила формулу, за якою здійснювався розрахунок мита. Її базовим принципом є співвідношення загального обсягу експорту та імпорту між державами. Різниця між експортними надходженнями та імпортними витратами визначається як сальдо. Цей показник переводиться у відсоткове значення, після чого ділиться навпіл.
Як приклад, агентство Bloomberg навело розрахунок тарифу для Китаю. Упродовж минулого року КНР експортувала до США товарів на суму 438 млрд доларів, тоді як імпортувала з американського ринку продукції на 295 млрд доларів. Таким чином, експорт Китаю перевищив імпорт на 68%. Поділивши цей показник на 2, можна отримати підсумковий тариф у розмірі 34%.
Країни, які експортували до Сполучених Штатів менше продукції, ніж імпортували звідти, або обсяги торгівлі були приблизно рівними, отримали найнижчий тариф у розмірі 10%.
Водночас Financial Times розкритикувало такий підхід, назвавши його “безглуздим” і “нерелевантним”. Видання зазначає, що існують держави, які постачають до Штатів великі обсяги певних товарів, яких Сполучені Штати не виробляють у достатній кількості або не мають зовсім. Водночас ці країни не мають можливості закуповувати у США продукцію на еквівалентну суму, що робить вищезгадану формулу несправедливою.
Реакція України
За словами віцепрем’єр-міністерки – міністерки економіки Юлії Свириденко, нові мита Вашингтона для України створюють складну, але не критичну ситуацію. Вона пояснила, що протягом 2024 року Україна експортувала до США продукцію на суму 874 млн доларів, з яких 363 млн становив експорт чавуну, а 112 млн – труб. Водночас імпорт зі США до України склав 3,4 млрд доларів. Попри запроваджені зміни, мита, які Україна застосовує щодо американських товарів, залишаються відносно низькими. Зокрема, на автомобілі діє тарифна ставка у 10%, а на вугілля та нафту – 0%.
До Штатів експортується понад 600 різних категорій української продукції, причому 65 із них мають обсяг експорту, що перевищує 1 млн доларів. Враховуючи це, Київ має можливість домовитися про перегляд умов як надійний партнер і союзник, оскільки справедливе митне регулювання є вигідним для обох сторін. Втім, у разі збереження чинного сценарію, мито США найбільше відобразиться на малих виробниках.
Про відсутність негативного впливу на Україну від мита у 10% стверджує й голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Він поставив під сумнів доцільність дзеркальної відповіді Києва на дії Вашингтона. Однак політик звернув увагу на те, що торговельна війна вплине на партнерів України. Останні ж можуть сповільнити економічне зростання, що призведе до зменшення фінансових ресурсів, які могли б бути спрямовані на допомогу Україні.
За його словами, уряди інших країн будуть змушені запроваджувати протекціоністські заходи. Це, своєю чергою, може мати істотний вплив для України.
Перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України Михайло Непран у коментарі "Радіо Свобода" пояснив, що Україна постачає за кордон переважно продукцію агропромислового комплексу, у виробництві якої США є одним із найбільших світових гравців. Тому через це Штати не входять до числа ключових торговельних партнерів Києва.
Він додав, що Україна практично не експортує до США агропромислову продукцію. Втім, якщо ж такі постачання й відбуваються, то йдеться про поодинокі приклади, як-от пиво "Оболонь" чи кондитерські вироби "Рошену".
Крім того, раніше здійснювався експорт металургійної продукції. Зокрема, підприємство "Інтерпайп", яке спеціалізується на виробництві труб, постачало свою продукцію до США. Обсяги були відносно невеликими, але для українських виробників мали значення. Це вузькоспеціалізована продукція, яка загалом не вплине на широкі верстви населення, за винятком працівників самих підприємств, як-от "Інтерпайпу".
Зокрема Непран припустив, що у найближчій перспективі світова економіка переживатиме період нестабільності, який він назвав "хаосом" та формуванням "нових правил гри", втім обвалу не очікується.
Своєю чергою нардеп Ярослав Железняк заявив, що нинішня ситуація відкриває нові можливості для України на ринках Китаю, Індії та ЄС. Останні наразі зіштовхнулися з більш жорсткими тарифами та введуть дзеркальні заходи у відповідь.
Наслідки для української металургії
Основну частину експорту України до США складає металургійна продукція. За інформацією Міністерства економіки України, торік її частка становила майже 60% від усього експорту в Штати, і це дорівнювало приблизно 0,5 млрд доларів.
Ключові мита, запроваджені адміністрацією Трампа щодо України, почали діяти ще з 12 березня. Саме тоді набули чинності додаткові тарифи у розмірі 25% на імпорт сталі та алюмінію на американський ринок.
Водночас загальна частка українського експорту металопродукції на ринок США становить лише 0,5% від усього обсягу імпорту сталі до країни. Раніше Юлія Свириденко заявила, що мита негативно позначаться на металургійній промисловості України та на загальному обсязі торговельного обміну між обидвома країнами. Вона нагадала, що з 2022-го, згідно з рішенням тодішньої влади США, мита на імпорт української сталі та виробів із неї були скасовані.
За підрахунками Інституту економічних досліджень (ІЕД), у 2024 році обсяг українського експорту, на який поширюються додаткові мита, становив 150 млн доларів. Це близько 4% від загального обсягу експорту України.
В ІЕД пояснили, що хоча, на перший погляд, 4% можуть здатись незначною цифрою, основна частина цих постачань припадає на труби. І саме американський ринок є ключовим у цій галузі. Вашингтон забезпечує 37% усього експорту українських труб, що використовуються для нафто- і газопроводів, та 38% у постачанні труб для буріння нафтових і газових свердловин. Для порівняння, частка Європейського Союзу в цих сегментах становить 21% і 6% відповідно.
Хоча нові мита стосуються не лише України, їхній вплив на українських виробників може бути більш суттєвим. Річ у тім, що вітчизняний сектор уже стикається з проблемами, спричиненими високими витратами на міжнародну логістику та ризиками, пов’язаними з війною.
Голова української асоціації гірничо-металургійного сектору Олександр Каленков пояснив, що нові американські мита не мають логічного обґрунтування, оскільки для України вже діють антидемпінгові заходи, а також 25% мита на сталь і алюміній. За його словами, основний удар від нових тарифів припаде на експорт чавуну, який раніше не підпадав під американські мита.
Каленков додав, що рішення Вашингтона є незрозумілим, оскільки Україна є однією з небагатьох країн, завдяки якій США отримують більший прибуток у торгівлі.
При цьому серйозною проблемою для українських підприємств можуть стати не самі тарифи, а те, що товари, які раніше експортувались до американського ринку, тепер будуть змушені шукати нові ринки збуту.
Каленков додав, що ймовірно, певна частина компаній залишиться на американському ринку і сплачуватиме нові мита, тоді як інші шукатимуть альтернативні напрямки збуту. У цьому криється суттєвий ризик для України, адже країни, які раніше експортували металопродукцію з високою доданою вартістю до Штатів, тепер переорієнтуються на інші ринки. Це, зокрема, країни ЄС та півночі Африки, де українські виробники можуть конкурувати.