Адміністрація президента США Дональда Трампа знову висуває Україні вимогу повернути всю допомогу, надану Штатами після початку повномасштабної агресії РФ у 2022 році. Йдеться про суму у розмірі $123 млрд.
Про це інформує “Європейська правда”.
У тексті угоди, яким володіє ЄП, зазначено, що Україна зобов’язується повернути Сполученим Штатам витрати на всю допомогу — фінансову, військову та гуманітарну.
Ця сума отримує статус “Початкового внеску DFC” у Фонд.
Згідно з інформацією Інституту Кіля, сума допомоги, яку потрібно повернути, становить $123 млрд. Україна повинна перераховувати доходи Фонду у доларах США на рахунки американської сторони за запитом без будь-яких комісій. У разі виникнення додаткових витрат їх також буде потрібно компенсувати.
Джерелами доходу Фонду стануть:
- 50% вартості всіх нових ліцензій і рентних платежів за розробку надр України;
- 50% доходів від інфраструктурних об’єктів (деталі цього пункту в угоді не розкриті).
Крім того, Фонд має право реінвестувати частину своїх доходів у проєкти в Україні, отримуючи 50% від майбутніх прибутків держави від цих інвестицій.
Додатково угода накладає на Україну зобов’язання погашати “борг” перед Сполученими Штатами у встановлені строки, оскільки кожного року сума боргу збільшуватиметься на 4%. Це означає, що чим довше Київ затримуватиме виплати, тим більша сума буде необхідна для виплати компенсації.
Раніше президент Володимир Зеленський підкреслював, що допомога США, яка не підлягає поверненню, не може бути перетворена на борг.
Видання зазначає, що це питання було однією з основних “червоних ліній” для Києва.
Як нова угода суперечить євроінтеграції України
Видання також провело аналіз оновленого тексту угоди із США щодо надр. Зазначається, що він може суперечити прагненням України приєднатися до ЄС через суворі обмеження, що значно обмежують економічний суверенітет країни.
Угода передбачає, що, якщо жоден американський інвестор не виявить інтересу до певного родовища, Україна може запропонувати ліцензію українським чи європейським компаніям. Проте в такому випадку 50% вартості ліцензії та ренти все одно йтимуть до Фонду.
Це, ймовірно, суперечить як чинним угодам України з ЄС, так і принципам конкуренції в Європейському Союзі, до якого Україна прагне приєднатися. У “лютневій” версії угоди це питання було врегульовано, однак тепер воно виникло знову.
Заборона конкуренції
Окрім того, угода забороняє Україні пропонувати іншим інвесторам більш вигідні умови, ніж ті, які були запропоновані американським компаніям, протягом року після їх відмови.
Особливий пункт угоди вимагає від України включати в ліцензії на видобуток “критично важливих копалин” заборону на їхній продаж компаніям з країн, які DFC (Корпорація фінансування розвитку США) вважає стратегічними конкурентами Сполучених Штатів.
Відтак існує ризик, що під таке визначення можуть потрапити і країни Європейського Союзу. Це створює прецедент, коли Україна, що прагне вступу до ЄС, змушена буде обмежити торгівлю з європейськими партнерами.
Найбільш суперечливий пункт
Найбільше суперечливим є пункт, який позбавляє Україну контролю над Фондом, через який буде відшкодовуватися США вартість наданої допомоги:
- генерального партнера Фонду, який керуватиме його діяльністю, призначатиме DFC без погодження з Україною;
- представники США матимуть більшість у правлінні Фонду, і їхніх голосів буде достатньо для прийняття рішень без згоди українських представників;
- двоє українських представників у правлінні зможуть лише намагатися заблокувати кворум, але їхні кандидатури також повинні бути затверджені DFC;
- фонд, який фактично фінансуватиметься коштом українських природних ресурсів і інфраструктури, юридично більше нагадує американську організацію. Він сплачуватиме податки в США, а не в Україні.
У разі наявності претензій або бажання оскаржити дії Фонду, Україна буде змушена звертатися до суду в Нью-Йорку, а не до українських судових установ.
Питання АЕС у новій угоді
В оновленому варіанті угоди відсутня умова про контроль США над українськими атомними станціями, яку раніше обговорював президент Дональд Трамп. Про це пишуть Bloomberg та Financial Times.
Згідно з інформацією FT, один з американських чиновників розповів, що питання контролю за українськими ядерними об’єктами було навмисно вилучено з угоди, хоча раніше це обговорювалось.
Крім того, як зазначають ЗМІ, у цьому варіанті угоди не йдеться про жодні гарантії безпеки. Українським офіційним особам цей проєкт передали на розгляд наприкінці минулого тижня (22-23 березня).
Декілька джерел, які спілкувались із FT, зазначили, що підписання угоди наступного тижня є малоймовірним, хоча міністр фінансів США Скотт Бессент сподівається на швидкий результат.
