13 березня Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив, що Україна винна в порушенні прав людини під час подій 2 травня 2014 року в Одесі. Того дня в місті сталися зіткнення між учасниками Євромайдану та Антимайдану. Сутички завершилися пожежею в будівлі Будинку профспілок, що призвело до загибелі 48 людей.
Що відбулось того дня та чому суд виніс саме таке рішення – в матеріалі видання "Політаналіз".
Одеса 2 травня 2014: хронологія
Після того, як Росія окупувала Кримський півострів, країна-агресорка розпочала спецоперацію "русская весна" у південних і східних регіонах України. Очільники проросійських рухів і партій, зокрема "антимайданівці", відкрито погрожували учасникам Майдану розправами. Останні ж організовували власні мітинги у відповідь.
2 травня 2014-го на Соборній площі в Одесі зібралися футбольні фанати та активісти Євромайдану, які планували провести мирну ходу на підтримку єдності України. Водночас на сусідній вулиці Жуковського перебували учасники Антимайдану. Пізніше обидві групи зійшлися на Грецькій площі, де почалися заворушення.
Експерт “Групи 2 травня” Владислав Балінський у коментарі для “Суспільного” зазначав, що події того дня не можна розцінювати як звичайні вуличні сутички, оскільки фактично йшлося про справжні бої. За його словами, вони розпочалися близько 15:00, а основні зіткнення відбувалися вже біля торговельного центру “Афіна” на Грецькій площі. Саме там загинув учасник маршу за єдність Ігор Іванов, а Андрій Бірюков отримав вогнепальне поранення в груди, від якого згодом помер на вулиці Дерибасівській.
Учасники Антимайдану та “Народної дружини” рухалися в напрямку провулка, просуваючись з боку Олександрівського проспекту по вулиці Буніна. Спочатку група атакувала через Дерибасівську тих, хто перебував біля Грецької площі. У тому місці, за барикадами, тривалий час було протистояння.
Як розповідали очевидці, правоохоронці не вживали жодних заходів, щоб запобігти насильствам.
Після зіткнень проукраїнські активісти вирушили на площу Куликове поле, де був розташований наметовий табір "антимайданівців". Однак проросійські активісти, що там перебували, сховалися всередині Будинку профспілок. Обидві сторони під час сутичок застосовували пляшки із запалювальною сумішшю.
Згодом у Будинку профспілок спалахнула пожежа, однак пожежні машини довгий час не прибували на місце подій.
Як розповідав очевидець Віталій Свічинський, після початку пожежі проукраїнський табір намагався допомогти тим, хто перебував всередині будівлі. Проросійські активісти, своєю чергою, звідти продовжували жбурляти пляшки із запалювальною сумішшю, а також відкривали вогонь по людях. Більшість “коктейлів Молотова” розбивалися всередині самої ж будівлі, що й призвело до займання.
Унаслідок цих подій у самому Будинку профспілок загинули 42 людини.
Кого покарали у справі 2 травня
Однією з кримінальних справ, яку правоохоронні органи виокремили з основного розслідування та передали до суду, була справа щодо подій на Грецькій площі. Вона стосувалася затриманих "антимайданівців": 17 громадян України та двох громадян РФ, яких звинувачували в організації масових заворушень 2 травня. Слідство вважало, що головну роль у цих подіях відігравали Сергій Долженков та Євген Мефьодов. Прокуратура наполягала на їхньому ув’язненні строком від 8 до 15 років. Однак суд вирішив, що вина обвинувачених не була належним чином доведена, у зв’язку з чим їх було виправдано.
Після цього Долженкова та Мефьодова знову затримали за звинуваченням у посяганні на територіальну цілісність України. Справу було пов’язано з їхньою діяльністю в організації “Одеська дружина” у березні 2014 року.
Згодом обидва вийшли на свободу під заставу в розмірі 300 тисяч гривень, яку зібрала партія “Опозиційна платформа – За життя”. Пізніше Мефьодова внесли до списку обміну на українських військовополонених, а Долженков втік до Росії, де й отримав громадянство.
Також триває розслідування щодо вбивства шести осіб в районі Грецької площі. Тоді загинули Ігор Іванов та Андрій Бірюков, які були учасниками Євромайдану, а також Євген Лосинський, Олександр Жульков, Геннадій Петров і Микола Яворський з Антимайдану.
Окреме кримінальне провадження стосувалося Петра Луцюка, який у той період очолював обласне управління Міністерства внутрішніх справ. За версією слідства, для стримування сутичок у центрі Одеси він мав віддати наказ про введення оперативного плану “Хвиля”, однак не зробив цього.
Ще одним фігурантом розслідування щодо бездіяльності правоохоронців став Дмитро Фучеджі, який обіймав посаду заступника начальника обласного управління МВС. У 2023 році суд ухвалив йому заочний вирок, призначивши 15 років позбавлення волі, а також позбавив звання полковника.
Згідно з даними слідства, 2 травня 2014-го Фучеджі координував дії "антимайданівців", які поблизу Російського академічного театру на вулиці Грецькій організували масові заворушення, громили будівлі та знищували майно.
4 травня, після того, як Фучеджі став в.о. начальника Головного управління МВС в Одеській області, проросійські активісти захопили будівлю обласного управління міліції та звільнили 63 затриманих “антимайданівців”. Згідно з даними слідства, Фучеджі особисто віддав усний наказ відкрити камери ізолятора. Згодом полковник втік до Росії.
З 2016 року у розшуку також перебуває Володимир Боделан, колишній керівник обласного управління ДСНС та син колишнього мера Одеси.
Одного з лідерів проросійського руху в Одесі у 2013-2014 роках, керівника громадської організації “Єдина Русь” Єгора Кваснюка, який нині переховується в Росії, у березні 2023-го заочно засудили до 14 років і 6 місяців ув’язнення. Він зокрема керував групою бойовиків, які напали на проукраїнський Марш єдності.
Станом на 2023 рік, до суду було передано обвинувальні акти щодо 33 осіб, серед яких:
- 32 були прихильниками Антимайдану;
- один – учасником Євромайдану.
Судові розгляди на той момент тривали стосовно дев’яти фігурантів, а провадження щодо однієї особи, обвинуваченої у вбивстві активіста Євромайдану, було зупинено у зв’язку з її розшуком.
Судові рішення ухвалили щодо 23 осіб. Стосовно 19 прихильників Антимайдану винесено виправдувальний вирок, який прокурор оскаржив в апеляційному порядку. Також в розшуку перебували 12 "антимайданівців".
Тривало розслідування і щодо вбивств, скоєних за допомогою вогнепальної зброї на Грецькій площі, внаслідок чого загинули один учасник Євромайдану та троє учасників Антимайдану.
Рішення ЄСПЛ проти України
Позови проти України до ЄСПЛ подавали родичі 25 загиблих осіб і трьох людей, які вижили. Це близькі двох проукраїнських активістів, які загинули від вогнепальних поранень, а також рідні "антимайданівців" і загиблих перехожих. У підсумку суд об’єднав позови у справу "В’ячеславова та інші проти України".
Згідно з рішенням ЄСПЛ, українська влада допустила низку порушень, за які зобов’язана виплатити компенсації. Водночас суд підкреслив, що ці події значною мірою були спровоковані пропагандою з боку Росії.
Суд наголосив, що Україна не лише не змогла запобігти трагічним подіям, а й надалі не вжила достатніх заходів для притягнення винних до відповідальності. Європейський суд з прав людини зазначив, що правоохоронці фактично не втручалися, коли на проукраїнських активістів здійснювали напад із застосуванням вогнепальної зброї. Крім того, поліція проігнорувала попередження про заворушення.
У тому ж числі ЄСПЛ припустив, що між правоохоронцями та "антимайданівцями" могла бути змова.
Також було з’ясовано, що пожежні машини навмисно затримали на 40 хвилин, а співробітники поліції не втрутилися, щоб допомогти в евакуації людей. Керівник ДСНС на Одещині Володимир Боделан, який віддав наказ не відправляти рятувальників, через кілька років втік до окупованого Криму.
У своєму рішенні ЄСПЛ також зазначив, що представники місцевої влади цілеспрямовано знищували докази, прикриваючись "прибиранням" території.
Водночас звертається увага на те, що Росія проводила діяльність, спрямовану на дестабілізацію ситуації в Україні. Російська пропаганда та дезінформація значно загострювали напругу. Зокрема, було вказано, що проросійський рух “Куликове поле” в Одесі значною мірою використовував агресивні та емоційні пропагандистські матеріали. Ці наративи активно поширювалися російськими медіа та офіційною владою.
ЄСПЛ наголосив, що спотворення подій в Одесі згодом стало одним з інструментів російської пропаганди, який використовувався у межах інформаційної війни під час повномасштабного вторгнення у 2022-му. Посилений громадський контроль над розслідуванням з боку української влади міг би сприяти більш ефективній протидії таким інформаційним маніпуляціям.
Згідно з рішенням суду, Україна повинна виплатити компенсації заявникам:
- по 15 тисяч євро родичам загиблих;
- по 12 тисяч євро трьом постраждалим, які вижили, але зазнали тяжких опіків.
Найбільшу компенсацію в розмірі 17 тисяч євро отримає донька Михайла В’ячеславова, який загинув унаслідок пожежі. Суд врахував, що протягом тривалого часу вона безпідставно не могла отримати тіло батька для поховання, що спричинило їй додаткові моральні страждання.