Останнім часом західні союзники активніше говорять про можливість відправлення військових в Україну. Спочатку ідея, яку вперше озвучив французький лідер Емманюель Макрон, викликала критику з боку низки країн. Але перемога Дональда Трампа й можливе наближення переговорів між Києвом та Москвою змусили партнерів повернутись до цього питання.
Що відомо про потенційну появу миротворців в Україні – в матеріалі видання "Політаналіз".
Як почалися дискусії
26 лютого 2024 року в Єлисейському палаці в Парижі відбулася конференція на підтримку України. У заході взяли участь:
- прем’єр-міністри близько 20 країн Європейського Союзу;
- канцлер Німеччини Олаф Шольц;
- президент Польщі Анджей Дуда;
- помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О’Браєн;
- колишній голова МЗС Великої Британії Девід Кемерон.
Наступного дня президент Франції Емманюель Макрон повідомив, що учасники обговорювали ймовірність розгортання західних військових контингентів в Україні. Однак, за словами французького лідера, спільної позиції з цього питання досягти не вдалося.
Макрон додав, що в майбутньому жодного кроку у цьому питанні не слід виключати й наголосив, що усі можливі зусилля будуть спрямовані на те, щоб РФ не змогла здобути перемогу у війні.
Також він зазначав, що лідери країн-учасниць конференції не бажають війни з "російським народом", але підтвердили намір продовжувати дотримуватися стратегії стримування ескалації конфлікту.
Прем’єр-міністр Франції Габріель Атталь говорив, що не виключає можливість відправлення французьких військових в Україну й підкреслив, що для Парижа неприйнятно змиритися з можливістю перемоги Росії.
“Не можна нічого виключати у війні, яка йде… біля дверей Європейського Союзу”, – додав він.
Заява Макрона, як й очікувалось, викликала доволі бурхливу реакцію з боку низки союзників, але на початку березня посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр уточнив, що рішення щодо відправлення військових буде залежати від кожного союзника окремо. За його словами, якщо якась країна вирішить піти на цей крок, це буде її власне рішення.
Відновлення переговорів
З часом питання відправлення західних військових в Україну "затихло", але воно знову активізувалося вже в листопаді. Наприкінці того місяця французьке видання Le Monde з посиланням на джерела повідомило про відновлення дискусій з цього приводу, хоча вони й проводяться в умовах суворої секретності.
Питання знову було піднято через можливу зміну політики США щодо війни в Україні після інавгурації президента Дональда Трампа, яка запланована на 20 січня 2025 року.
Сценарій відправлення "миротворців" залишається актуальним і навіть набув більшої підтримки протягом останніх тижнів. Однією з причин цього став нещодавній візит премʼєра Британії Кіра Стармера у Францію.
Яка позиція країн
Іспанія та Італія
27 лютого, після того, як ініціатива Макрона щодо можливого відправлення західних військ до України викликала серйозні дискусії серед союзників НАТО, Іспанія та Італія висловили свою незгоду.
Речниця уряду Іспанії Пілар Алегрія заявила, що Мадрид не підтримує таку ідею. Вона наголосила, що допомога Україні повинна обмежуватися постачанням зброї та іншими необхідними матеріалами та підкреслила, що саме нібито єдність країн Європи була і залишається найпотужнішою зброєю для протистояння російській агресії.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні також висловився проти ініціативи. Він зазначив, що така ініціатива є виключно ідеєю президента Франції Емманюеля Макрона.
Литва
Своєю чергою міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс підтримав підтримку ідеї Макрона, назвавши ініціативу вартою уваги.
У своїй заяві він зазначив, що майбутнє Європи вирішується на полях битв в Україні. Міністр підкреслив, що нинішня ситуація вимагає політичного лідерства, амбітності та сміливості мислити нестандартно й додав, що пропозиція Макрона заслуговує на серйозний розгляд.
Словаччина
Незадовго до конференції з підтримки України прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив позицію своєї країни. Він заявив, що Словаччина не братиме участі в оголошеній пізніше публічно ініціативі Макрона.
"Я не можу сказати, з якою метою і що вони (західні війська, – ред.) там (в Україні, – ред.) повинні робити", – відзначив голова словацького уряду.
Польща
У травні очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський, коментуючи ініціативу Макрона, заявив, що пропозиція є "слушною", втім, Варшава не розкриватиме карти в цьому питанні. Також він відзначив важливість поставити російського диктатора Володимира Путіна в ситуацію, в якій він не матиме гадки щодо наступних кроків Заходу.
Але вже у грудні голова польського уряду Дональд Туск, після зустрічі з Макроном, заявив, що станом нині Варшава не планує направлення своїх військ в Україну.
"Я також хочу покласти край спекуляціям про потенційну присутність військ тієї чи іншої країни в Україні після досягнення перемир’я, припинення вогню або миру. Рішення щодо дій Польщі ухвалюватимуться у Варшаві й лише у Варшаві. Ми поки що не плануємо таких дій“, – заявив тоді прем’єр.
Естонія
Радник президента Естонії з питань національної безпеки Мадіс Ролл у травні повідомляв, що уряд країни активно обговорює можливість відправлення естонських військових на територію України. За його словами, основним завданням військових могли б стати роботи в тилу.
За його словами, Захід не повинен обмежувати себе у розгляді варіантів підтримки Києва та додав, що низка країн зрештою можуть все ж змінити свою позицію щодо цього кроку.
Британія
Станом на середину грудня, як писало ВВС, Міністерство оборони Великої Британії розглядає варіант направлення британських військових до України з метою проведення тренувань для українських солдатів.
Голова відомства Джон Гілі в коментарі журналістам відзначав, що подробиці цього плану повинні залишатися конфіденційними, аби не потрапити до рук Путіна.
Німеччина
Свою роль у забезпеченні сталого миру готова відіграти й Німеччина. Нещодавно міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус висловив думку, що його країна, як найбільша економіка Європи, буде важливим учасником процесу, якщо мирна угода між Росією та Україною стане можливою.
При цьому Пісторіус підкреслив, що наразі говорити про присутність міжнародних військових в Україні передчасно, оскільки немає ні переговорів, ні домовленостей про припинення вогню.
Міністр додав, що в разі досягнення домовленостей про мир, західна спільнота, зокрема члени НАТО, Організація Об’єднаних Націй (ООН) і ЄС, повинні будуть обговорити механізми підтримання стабільності та виконання угоди.
Канада
Міністр оборони Канади Білл Блер у березні висловив готовність своєї країни відправити обмежену кількість військовослужбовців до України для проведення навчань українських військових. Він зазначив, що така операція можлива лише за умов, якщо вона буде здійснюватися далеко від лінії фронту та виключатиме будь-яке залучення до бойових дій.
Однак у середині червня Блер змінив свою позицію, заявивши, що поки що обставини не дозволяють розгорнути канадських інструкторів. Він пояснив це тим, що є серйозні занепокоєння щодо розширення тренувальної місії в умовах поточної ситуації.
Франція
Франція, як ініціаторка ідеї щодо відправлення західних військ, очевидно виступила з підтримкою відповідного кроку. Politico писало, що Париж будує альянс країн, які відкриті до цієї ідеї.
Голова МЗС країни Стефан Сежурне стверджував, що іноземні війська могли б допомогти Силам оборони, наприклад, з розмінуванням.
"Це не Росія має казати нам, як ми повинні допомогти Україні в найближчі місяці чи роки. Росія не має організувати, як ми розгортаємо наші дії, або встановлюємо червоні лінії", – стверджував він.
Наближення перемовин?
Як зазначає BBC, питання майбутніх переговорів стає все більш актуальним як для західних країн, так і для України.
Київ прагне максимально зміцнити свої позиції перед будь-якими можливими переговорами. "План перемоги", який просуває президент Володимир Зеленський, спрямований саме на досягнення цієї мети. Україна вже отримала підтримку від США та європейських партнерів дозвіл на використання далекобійної зброї.
Тепер Київ наполягає на тому, щоб Захід надав чітке запрошення до членства в НАТО. Але без чітких гарантій безпеки Україна не бачить підстав для початку діалогу з ворогом.
Нещодавно президент Володимир Зеленський публічно натякнув на готовність до поступок Росії, щоб припинити війну.
"Якщо у нас таких сил (підтримки Заходу, – ред.) буде недостатньо, то авжеж якісь питання можна вирішувати дипломатично. І це правильно”, – заявив Зеленський в інтервʼю CBN.
Водночас низка західних лідерів закликали до посилення підтримки Києва, щоб Україна мала якомога сильнішу позицію під час можливого діалогу з Росією.
Україна готова розглянути пропозицію з миротворцями
У грудні Зеленський вкотре наголосив на важливості отримання гарантій безпеки для країни в період до можливого вступу до НАТО. У цьому контексті він також висловив готовність розглянути ініціативу Макрона щодо розміщення військових контингентів інших держав на території нашої країни.
Трохи пізніше віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина відзначила готовність Києва "говорити про все, що працює".
Вже 19 грудня президент публічно закликав західних партнерів долучатись до зусиль Франції, щоб покласти край війні.
Зеленський заявив, що відправлення миротворчих сил може стати одним із компонентів гарантій безпеки для країни, однак наголосив, що найнадійнішою гарантією безпеки залишається вступ до Північноатлантичного альянсу. Втім, доки Україна не в НАТО, Київ готовий розглянути альтернативні варіанти, які не будуть "штучною історією".
"Якщо ми говоримо про контингент, то скільки, що вони будуть робити, якщо буде агресія з боку РФ, багато всього. Ми дискутуємо на цю тему. Важливо, що ми почали підіймати ось такі питання”, – додав він.
Миротворці й НАТО
The Washington Post розповідає, що питання про розгортання військових сил вже підіймалося на зустрічах лідерів європейських країн та президента Зеленського в Брюсселі. Також ця тема обговорювалася під час переговорів із Дональдом Трампом, який, як пише видання, висловив зацікавленість щодо цієї ініціативи.
Розміщення західних військ розглядається як інструмент для зміцнення стабільності та демонстрації значущості Європи у процесі мирного врегулювання в Україні. Лідери європейських держав прагнуть посилити свій вплив на переговорний процес, а також забезпечити захист власних інтересів у сфері оборони.
Водночас видання додає, що ініціатива не передбачає участі НАТО, оскільки це потребуватиме консенсусу з боку усіх його членів. Окрім цього, РФ ймовірно категорично відкине такий підхід, вважаючи його неприйнятним.
Попри те, що ця ініціатива викликала інтерес у Британії, країн Балтії та Північної Європи, поки що залишається невідомим, які саме держави готові направити свої збройні сили, у якій кількості, а також які завдання їм доведеться виконувати.
Також ще одним важливим питанням є те, як реагувати, якщо російські терористи зрештою атакують західні війська.
Скільки миротворців потрібно
Агентство Reuters писало, що експерти й офіційні особи висловлюють різні прогнози щодо чисельності військових підрозділів, які можуть бути потрібні в Україні. Ключовим фактором буде чітке визначення їхньої місії в Україні. Деякі фахівці припускають, що оптимальним варіантом може стати контингент у межах 40 тисяч осіб.
Водночас Франц-Штефан Гаді, колишній військовий планувальник з Австрії, зазначив, що до місії одночасно можуть бути залучені близько 100 тисяч військовослужбовців. За його словами, схема ротації передбачатиме наявність підрозділів, які готуватимуться до розгортання або проходитимуть відновлення.
Представник європейської служби безпеки, який побажав залишитися анонімним, також оцінив потенційну кількість військових у 100 тисяч.
Гаді додав, що необхідні сили можуть бути сформовані, якщо деякі країни Європи скоротять свої зобов’язання в інших миротворчих операціях, наприклад, на Балканах.
У 1990-х роках Європа, США та інші партнери залучили приблизно 60 тисяч військовослужбовців для миротворчої місії в Боснії та ще 50 тисяч у Косово. Проте зараз масштаб цих операцій суттєво зменшився.
Один з українських високопосадовців, який брав участь у деяких обговореннях щодо можливого розгортання місії, на умовах анонімності повідомив, що такі сили стримування можуть бути сформовані коаліцією з приблизно п’яти-восьми держав.
Проте, як зазначає Reuters, серед багатьох важливих питань, які ще потребують вирішення, залишається визначення потенційних правил взаємодії між військовими підрозділами різних країн у разі їхньої присутності на території України.