Низка європейських країн розпочала підготовку національних санкцій проти осіб, відповідальних за розгін демонстрацій у Грузії. Водночас розглядається можливість введення додаткових обмежень на рівні ЄС.
Так, зокрема, міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна оприлюднив заяву про спільне рішення трьох балтійських держав — Естонії, Литви та Латвії — запровадити санкції проти посадовців, причетних до придушення мирних протестів.
"У наших країнах не вітаються противники демократії та порушники прав людини", — написав він.
Віцепрезидентка Європейської комісії Кая Каллас підтримала цю позицію, попередивши про серйозні наслідки для грузинської влади.
"Ми підтримуємо грузинський народ і його вибір європейського майбутнього. Ми засуджуємо насильство проти протестувальників і шкодуємо про сигнали партії влади не продовжувати шлях Грузії до ЄС і про демократичний відкат країни", — написала вона у соцмережах.
Європарламентарії від Латвії та Польщі висунули конкретні пропозиції щодо санкцій. Зокрема, вони вимагають запровадити обмеження проти:
— Іраклія Кобахідзе, прем’єра-міністра Грузії;
— Кахи Каладзе, мера Тбілісі та генерального секретаря партії “Грузинська мрія”;
— Шалви Папуашвілі, спікера парламенту;
— Іраклія Гарібашвілі, голови партії “Грузинська мрія”;
— суддів, причетних до політично вмотивованих рішень.
Додатково депутати пропонують накласти персональні санкції на Бідзіну Іванішвілі — засновника партії “Грузинська мрія” та впливового олігарха. Зокрема, йдеться про замороження його активів у країнах Євросоюзу.
"Чинна партія влади захопила державу після сфальсифікованих виборів і пригнічує протести у Грузії", — написав європарламентар Міхал Щерба.
Чому розпочались протести у Грузії
28 листопада прем’єр Грузії Іраклій Кобахідзе виступив із заявою про призупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року. Він вважає, що кінець 2028 року – це час, коли країна буде розпочати переговори про членство у 2030 році.
Перед цим Європейська рада фактично зупинила процес інтеграції Грузії через низку суперечливих законодавчих ініціатив керівної партії "Грузинська мрія", зокрема щодо "іноагентів" та обмежень прав ЛГБТ-спільноти. ЄС також не визнав результати парламентських виборів від 26 жовтня.
Ці події спричинили масові протести у Тбілісі. Поліція жорстко припиняла акції, застосовуючи водомети, сльозогінний газ та арешти активістів. Протягом 28 листопада та ночі з 29 на 30 листопада постраждали десятки демонстрантів, журналістів та правоохоронців. Загалом було затримано близько 150 осіб.
