Напередодні ввечері у Румунії завершилося голосування на парламентських виборах, наразі триває підрахунок голосів.
Попередні результати екзит-полу вказують на перемогу Соціал-демократичної партії (PSD), яка випереджає ультраправий "Альянс за єдність румунів" (AUR), пише Digi24.
Явка виборців перевищила 52% — аналогічний показник спостерігався під час першого туру президентських виборів 24 листопада 2024 року.
За даними екзит-полу (CURS), PSD отримує 25% голосів в обох палатах парламенту, AUR — 19%. Трохи позаду йдуть ліберальний "Союз збереження Румунії" (USR) з 15% та "Національна ліберальна партія" (PNL) з приблизно однаковим результатом.
Екзит-пол також фіксує по 5% голосів за націоналістичні "SOS Румунія" та "Партію молодих людей" (POT), а також за консервативний "Демократичний союз угорців Румунії" (UDMR).
Важливо зазначити, що наведені дані не враховують голосів діаспори. За попередніми результатами 5% протоколів, у закордонному окрузі перемагає USR. Результати поштового голосування демонструють майже паритетні показники для USR і PSD у Сенаті (по 30,77%), тоді як у Палаті депутатів лідирує PSD, за якою одразу йде USR.
У разі, якщо жодна з партій не здобуде абсолютної більшості місць, розпочнуться складні коаліційні переговори. Партія з найкращим результатом, найімовірніше, висуне кандидатуру прем’єр-міністра.
Лідерка USR Елена Ласконі ще очікує на боротьбу в другому турі президентських виборів проти ультраправого кандидата Каліна Джорджеску.
Після оприлюднення екзит-полу колишній прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який подав у відставку після невдачі на президентських виборах, запевнив, що країна продовжить розвиток завдяки європейським інвестиціям, водночас наголосивши на збереженні національної ідентичності, цінностей та православної віри.
Глава AUR Джордж Сіміон заявив, що ці вибори означають "відродження Румунії", та привітав результати інших правих сил. Своєю чергою, Ласконі закликала до єдності, щоб "російські боти в TikTok не змогли знищити демократію".
Вибори в Румунії
Румунія функціонує як напівпрезидентська республіка з чітким розподілом владних повноважень. Парламент відіграє ключову роль у законотворчому процесі: він має право ухвалювати або відхиляти законопроєкти, формувати уряд та навіть достроково припиняти його повноваження через механізм вотуму недовіри. Однак остаточне затвердження парламентських документів залежить від президента.
Нещодавні президентські вибори, перший тур яких відбувся 24 листопада, викликали значний суспільний резонанс. Несподіваним лідером голосування став незалежний кандидат Калін Джорджеску. Його передвиборча риторика, позначена проросійськими та антизахідними акцентами, спровокувала масштабні протестні акції в країні.
У контексті розгортання виборчої кампанії Конституційний суд Румунії прийняв рішення про повторний підрахунок усіх виборчих бюлетенів – як дійсних, так і недійсних.
Показовим став і вчинок чинного прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який після поразки в першому турі оголосив про припинення своєї участі у президентських перегонах, незалежно від результатів перерахунку голосів.
