Скандальний грузинський закон "Про прозорість іноземного впливу" (про іноагентів) оскаржать у Європейському суді з прав людини. Відповідний позов готують представники громадянського суспільства Грузії, місцевих ЗМІ та приватні особи, повідомляє "Ехо Кавказу".
Про свої наміри позивачі оголосили на брифінгу, що відбувся 17 жовтня в офісі "Асоціації молодих юристів".
Заяву до ЄСПЛ подадуть від імені 120 неурядових організацій, 16 медіа та чотирьох фізичних осіб.
Заявники стверджують, що закон про "іноагентів" порушує низку свобод, захищених Європейською конвенцією з прав людини.
Йдеться про порушення таких прав:
- на свободу зібрань та асоціацій;
- свободу вираження поглядів;
- право на захист приватного і сімейного життя;
- права на засоби правового захисту.
На думку позивачів, закон по суті та змістом є російським. Він спрямований не лише на обмеження громадянського суспільства і ЗМІ. А також служить ізоляції всіх громадян Грузії один від одного і придушенню будь-яких критичних голосів.
"Боротьба з незалежними організаціями, з використанням російських методів, не тільки порушує фундаментальні права людини, а й підриває непохитний вибір грузинського народу щодо інтеграції в євроатлантичні структури", – ідеться в заяві представників НУО, медіа та приватних осіб.
Більше про закон про "іноагентів"
Законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" парламент Грузії, де домінує проросійська політсила "Грузинська мрія", схвалив 28 травня цього року на тлі масштабних акцій протесту.
Згідно з документом, організаціям, зареєстрованими "провідниками іноземної сили", доведеться заповнювати річну фінансову декларацію. Цей документ буде публічним. Тому, хто спробує ухилитися від реєстрації як "провідника", або не подасть декларацію, загрожує штраф. Його розмір становитиме 25 тисяч ларі (приблизно 9,4 тис. доларів).
На думку правозахисників та громадських активістів Грузії, влада схвалила закон тільки для того, щоб репресувати НУО та вільні ЗМІ.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі наклала вето на скандальний закон. Вона пояснила, що він суперечить Конституції країни, а також європейським стандартам. Проте керівна проросійська більшість здолала вето глави держави.
Наразі Конституційний суд Грузії частково прийняв на розгляд чотири позови, подані проти закону "Про прозорість іноземного впливу". Їх подали президентка Грузії, члени грузинського парламенту, представники неурядового сектору та ЗМІ.
