Колишній міністр оборони Михайло Федоров дав новий імпульс дискусіям про вибори в Україні під час війни. Його думка про необхідність оновлення влади демократичним шляхом попри воєнний стан отримала чисельні відгуки у різних колах українського суспільства.
Що думають про ідею Федорова у війську та експертному середовищі, вивчало видання "Політаналіз".
Михайло Федоров оприлюднив звернення до українців ввечері 18 серпня. Промова триває майже 10 хвилин і присвячена проблемам, зафіксованим у її назві: "Звернення до українців: про корупцію, кризу управління і Україну, яку ми маємо побудувати".
Заява Федорова: ключові тези
Головна тема звернення – як має функціонувати держава під час війни. В цьому контексті Михайло Федоров наголошує, що демократія не може бути заручницею Росії, агресія якої також впливає на те, "коли українці знову зможуть обирати свою владу".
"Ми воюємо саме тому, що хочемо залишитися вільною європейською державою. Тому ми повинні знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, який дозволить Україні відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни", – сказав ексміністр.
Окрім того він згадав про корупцію, яка під час війни вже не тільки фінансова проблема – це "питання здатності України вижити та перемогти". Також вказав на відсутність діалогу між державою та суспільством, коли "люди не розуміють, чому ухвалюються ті, чи інші рішення". Особливо небезпечно, на думку Федорова, що головним критерієм для кадрових рішень є не професіоналізм, а "особиста лояльність до системи".
Ексміністр переконаний, що в Україні потрібно ухвалити новий суспільний договір і не дозволити старій системі забрати в українців надію.
Реакція на зачинені двері
В промові Федорова замало конкретики, вважає Віктор Таран, український політтехнолог, публіцист, громадський діяч, офіцер ЗСУ. Він вказує, що у звернені не прозвучало жодного прізвища, немає конкретної пропозиції. Окрім того – відсутня відповідь, хто має запустити механізм голосування, не чекаючи завершення війни.
Натомість визначений ворог, зручний тим, що немає обличчя – це стара система. Описана Федоровим конструкція, на думку військового, працює рівно доти, доки не треба переходити від діагнозу до дії.
Віктор Таран також привернув увагу до часу виходу звернення – у день, коли президент Зеленський вніс до Верховної Ради подання на нового міністра оборони. Як вважає офіцер, звернення Федорова – "це радше реакція на зачинені двері".
"Далі має бути або конкретика з механізмом, термінами та прізвищами, або це залишитися добре змонтованою вправою з риторики", – наголосив військовий.
Це постріл у ногу
Меседжі Федорова правильні, однак не доречні від людини, яка була елементом владної вертикалі і наразі її критикує, зазначив військовослужбовець бригади "Хартія" Павло Федосенко.
"Звинувачувати в корупції та занепаді системи держуправління команду, частиною якою ти був ще сорок хвилин тому, – це постріл у ногу. Смішно намагатися дистанціюватися від людей, з якими ти сім років будував владну вертикаль. І якось не по-пацанськи", – зазначив військовий.
Також додав, що звернення не було б, якби Федоров отримав посаду міністра оборони.
Вибори в Україні до завершення в Україні неможливі, заявив Богдан Кротевич, підполковник Нацгвардії України, ексглава штабу 12-ї бригади спецпризначення "Азов". Тож тезу Федорова, що "демократія не може бути заручницею Росії" військовий оцінює скоріш як гарний рекламний слоган, а не відповідь на реальну проблему.
Кротевич також нагадав, що ексміністр критикує систему, в якій на протязі семи років обіймав найвищі державні посади і лише місяць тому вийшов з неї. З огляду на це, на думку військового, було б доречно почути від Федорова, яка частка його відповідальності у системних проблемах держави.
"Без цього виникає дуже зручний простір для політичної святості. Усе хороше легко записується Михайлу в заслугу, а все погане пояснюється президентом, оточенням, системою, корупціонерами або кимось іншим", – зазначив офіцер.
Україна опинилися у глухому куті, адже у суспільства є великий запит на оновлення влади шляхом виборів, які неможливо провести під час війни, вважає військовослужбовець ЗСУ Максим Осадчук. Він визнає всі ризики проведення виборів під час війни. І додає, що не має відповіді на питання, чи погодиться українське суспільство з можливою узурпацією всередині країни, адже влада вже зараз ігнорує мирні протести.
Чи є вихід з глухого кута
Представники експертного середовища, думки яких вивчив "Політналіз", категоричні: вибори в Україні під час війни проводити не можна.
Річ не тільки в тому, що це забороняє українське законодавство. Ключова проблема у неможливості організовувати та провести вибори так, щоб були дотримані права і головне – безпека всіх учасників процесу: кандидатів, виборців, членів виборчих комісій, спостерігачів, зокрема, міжнародних, які 100% не приїдуть ані до Києва, ані до Херсона.
Вибори – це не про день голосування, а про політичну боротьбу та безліч організаційних заходів, які неможливо здійснити під обстрілами. Так вважає голова правління громадянської мережі "Опора, експерт з виборчого законодавства та політичних процесів, Ольга Айвазовська. Вона переконана, що Росія зробить все можливе, аби делегітимізувати або повністю зупинити розпочатий електоральний процес. Україні це загрожує колапсом та Руїною, вважає Айвазовська.
Голосування у "Дії" – не вихід, переконаний підприємець, публіцист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи Валерій Пекар. Серед головних перешкод він назвав відсутність 100% захисту від російського втручання, неможливість забезпечити виборче право громадянам, які не мають смартфону та доступу до інтернету.
Важливо також, що "Дія" контролюється урядом України, тож результати онлайн-голосування не визнають ані в середині країни – опозиція, а ні за кордоном – передусім у Росії. Країни Заходу, скоріш за все, поставлять під сумнів результати виборів у "Дії". Без визнання міжнародною спільнотою легітимності українських виборів годі їх розпочинати.
Влада в Україні під час дії воєнного стану може змінитися, якщо настануть обставини непереборної сили, вважає ветеран війни, лейтенант ЗСУ, журналіст Євген Лешан. Як варіант – Верховна Рада з різних причин не зможе виконувати базові під час війни завдання. Йдеться про затвердження бюджету, що передбачає виділення коштів на потреби війська та продовження дії воєнного стану.
У такий ситуації, на думку Лешана, в України два виходи: капітулювати, бо непрофінансоване армія не буде воювати, або виходити за рамки чинного законодавства, що не означає проведення виборів.
"Скоріш за все, це означатиме встановлення органів управління, далеких від норм демократії – того, що російські пропагандисти і деякі наші недалекі співвітчизники називають заяложеним словом “хунта”. Звісно, з благородною метою збереження державності й обороноздатності", – наголосив Євген Лешан.