Російській Федерації (РФ) загрожує “вибухова” банківська криза через полномасштабну війну в Україні. Усе через те, що фінансові установи беруть на себе великий тягар військової економіки.
Про це повідомляє Reuters, яке ознайомилось зі звітом європейської державної розвідки.
Попри те, що банки Росії загалом витримали обмеження, запроваджені після початку повномасштабного вторгнення, ситуація для них поступово погіршується. У червневому звіті йдеться про зниження якості кредитів і зростання боргів населення, що створює “вибуховий” ризик. Це відбувається напередодні можливого ухвалення 21-го пакета санкцій Європейського союзу (ЄС), який планують затвердити у липні. Нові ж обмеження мають торкнутися банківського сектору та криптовалютних мереж.
Reuters зазначає, що Центральний банк Росії не став коментувати оцінку європейської розвідки. Втім, раніше ж регулятор намагався применшити ймовірність масштабної кризи у банківській системі.
Водночас через великі витрати на війну російський бюджет дедалі більше виснажується. На цьому тлі Москва сильніше спирається на банки, змушуючи їх підтримувати компанії та позичальників. Це, своєю чергою, накопичує додаткові ризики для фінустанов, тоді як сама економіка “перебуває на межі колапсу”.
Міністерство економіки РФ також погіршило свої очікування. Прогноз зростання ВВП на 2026 рік знизили з 1,3% до 0,4%, а на 2027 рік – з 2,8% до 1,4%.
У документі також зазначається, що пільгові державні кредити, реструктуризація боргів і фінансова допомога уряду маскують проблеми російських банків.
“Ця ситуація створює ілюзію динамічної економіки, яка насправді приховує вибухонебезпечну ситуацію, яку може спровокувати економічний шок, наприклад, амбітний пакет санкцій проти банків…”, – йдеться у звіті.
Активне кредитування оборонних підприємств, регіональних проєктів із державною підтримкою та власників житла, як пише Reuters, призвело до накопичення великої кількості проблемних позик. Частину цих боргів, ймовірно, вже ніколи не вдасться повернути.
Санкції проти Росії
Після початку повномасштабного вторгнення Росії західні країни почали посилювати санкційний тиск на Москву. Обмеження торкнулись фінансового, енергетичного, технологічного та низку інших секторів економіки країни терориста. Зокрема санкції вводились проти окремих посадовців, бізнесменів і компанії.
Надалі санкційні пакети неодноразово розширювали, аби обмежити можливості Росії фінансувати війну та отримувати критично важливі товари й технології.
Тим часом, як повідомляло Politico, Італія та Болгарія виступають проти введення санкцій проти патріарха Кирила у 21-му пакеті обмежень ЄС.
