У ніч на 18 червня українські безпілотники “завітали” до Москви, Бельгія передає Україні ще 7 літаків F-16, а Трампа вразили знімки зруйнованої Лаври у Києві.
Ці та інші головні політичні новини 18 червня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Наймасштабніша атака на Москву за два роки: уражено НПЗ
Уночі проти 18 червня українські безпілотники здійснили наймасштабнішу атаку на Москву за останні два роки. Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді (Мадяр) підтвердив, що за атакою стояли СБС, Сили спецоперацій ЗСУ, СБУ та ГУР.
При цьому у Генштабі ЗСУ заявили про повторне ураження Московського НПЗ — на території підприємства зафіксовано щонайменше п’ять точок горіння, включно з комбінованою установкою перероблення нафти та резервуарним парком. Також уражено нафтобазу “Гуково” в Ростовській області, яка забезпечує паливом військову та транспортну інфраструктуру Росії. Крім того, удари завдано по двох мостах, що використовувались для логістики окупаційних військ — автомобільному через річку Калка на Донеччині та залізничному через Північнокримський канал у Криму, а також по командному пункту окупантів поблизу Соледара і складах паливно-мастильних матеріалів у Маріуполі та на Донеччині.
Окремо Генштаб підтвердив результати попередніх ударів: знищення семи резервуарів на нафтоперекачувальній станції “Палкіно” в Ярославській області, пошкодження трьох резервуарів та ділянки нафтопроводу в Котовському цеху Волгоградської області, а також пошкодження п’яти резервуарів на нафтовому терміналі “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї.
НБУ залишив облікову ставку на рівні 15%
Національний банк України вирішив не змінювати облікову ставку, зберігши її на рівні 15% річних. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний на брифінгу з питань монетарної політики 18 червня.
За його словами, рішення забезпечує достатню жорсткість монетарних умов і враховує жвавий попит на гривневі інструменти для заощаджень, а також ризики, пов’язані з війною на Близькому Сході та недостатністю зовнішнього фінансування. Незмінними залишились і інші ставки управління ліквідністю: за депозитними сертифікатами “овернайт” — 15%, на три місяці — 18,5%, за кредитами рефінансування — 19%.
Рішення регулятора ухвалене на тлі сповільнення інфляції — за даними Держстату, у травні зростання цін становило 8,2% у річному вимірі проти 8,6% у квітні. Цільовий показник НБУ — 4-6% на рік. Сповільненню сприяло збільшення пропозиції сирих продуктів харчування. Водночас базова інфляція, яка не враховує волатильні ціни, навпаки прискорилась — до 7,9% на рік.
У НБУ визнають, що обидва показники у травні виявились вищими за прогнозні очікування регулятора. До того ж, там очікують подальшого прискорення інфляції наприкінці року.
Бельгія передасть Україні сім F-16 до кінця року
Бельгія планує передати Україні сім винищувачів F-16 до кінця 2026 року, а в перспективі — й усі літаки цієї моделі. Про це міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив перед засіданням міністрів оборони НАТО у Брюсселі. За його словами, з семи літаків чотири підуть на запчастини, а три реально працюватимуть в українському небі для захисту від російських ударів і дронів. Франкен наголосив, що F-16 ефективні не лише проти безпілотників, а й для перехоплення крилатих ракет та інших повітряних загроз.
Бельгійський міністр також пообіцяв запропонувати уряду передати Україні всі наявні F-16 у найближчі роки. Однак це залежатиме від того, коли бельгійські військово-повітряні сили отримають нові винищувачі F-35.
Нагадаємо, Бельгія оголосила про намір передати Україні 30 винищувачів F-16 ще у грудні 2023 року — після того, як сама придбала літаки нового покоління F-35. Спочатку перші поставки планували здійснити вже до кінця 2024 року, проте досі Україна не отримала від Бельгії жодного F-16. У бельгійському Міноборони пояснювали затримку тим, що країна не передаватиме старі літаки, доки не отримає заміну у вигляді F-35 — а постачання нових винищувачів затримується. При цьому в міністерстві наголошували, що фіксованих термінів передання F-16 Україні ніколи не обіцяли.
Верховний Суд відмовив екссудді Вовку в поновлені на посаді
18 червня Велика Палата Верховного Суду розглянула справу колишнього очільника ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, який намагається поновитись на посаді судді. Раніше його звільнили за матеріалами прослуховування, здійсненого в його кабінеті.
Адвокатка Вовка Валерія Лутковська наполягала, що такі записи є втручанням у приватне життя і їх не можна використовувати в дисциплінарній справі — за Кримінальним процесуальним кодексом подібні матеріали мають застосовуватись лише в межах кримінального провадження або за окремою процедурою. Вона також заявила, що трирічний строк притягнення до відповідальності вже минув. Натомість Вища рада правосуддя нібито застосувала нову редакцію закону “заднім числом”, змінивши правила підрахунку строків — що, на думку захисту, ставить під сумнів законність усього рішення ВРП.
Представник ВРП Артем Брінцов заперечив ці аргументи, зазначивши, що подібні процедурні претензії захисту Велика Палата вже неодноразово оцінювала. За його словами, захист плутає поняття “дисциплінарна справа” та “дисциплінарне провадження”, а трирічний строк фактично дотримано. Брінцов додав, що рішення ВРП ґрунтується на конкретних доказах — втручанні Павла Вовка в роботу інших суддів та органів, наданні вказівок щодо справ і поведінці, яка підриває авторитет правосуддя.
Нагадаємо, у 2020 році НАБУ звинуватило керівництво ОАСК на чолі з Вовком у спробі узурпувати судову владу та ухваленні замовних рішень на користь політичних еліт і бізнесу, оприлюднивши записи розмов суддів як доказ порушень. У 2021 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про ліквідацію ОАСК, а в березні 2025 року Вища рада правосуддя звільнила Вовка з посади за істотний дисциплінарний проступок.
Фото зруйнованої Лаври вплинули на Трампа під час саміту G7
Президента США Дональда Трампа вразили фотографії наслідків російського удару по Успенському собору Києво-Печерської лаври. І саме це, за даними Politico, допомогло переконати його підтримати Україну в спільній заяві за підсумками саміту G7. Видання з посиланням на джерела пише, що знімки, які показував Трампу президент України Володимир Зеленський, стали “вирішальним моментом” саміту.
Однак ще до цього свою роль відіграв президент Франції Емманюель Макрон, який приймав саміт. За даними Politico, під час вечері лідери G7 спільно представляли Україну як переможця, а Росію — як сторону, що зазнає поразки на нинішньому етапі війни. Один із неназваних європейських дипломатів розповів виданню, що лідери пояснювали Трампу: Київ перемагає, бо Росія не може прорвати лінію фронту і навіть втрачає території. Запізнення Трампа та його заяву про те, що він “тут головний”, учасники саміту фактично проігнорували.
За словами одного з чиновників G7, фото охоплених вогнем золотих куполів Лаври особливо зворушили американського лідера. Йому пояснили, що Росія завдає хаотичних ударів по цивільних об’єктах і святинях саме тому, що вона ослаблена й перебуває у відчаї.
Підсумок виявився результативним: усі країни G7, включно зі США, підтримали запровадження додаткових санкцій проти Росії та пообіцяли “непохитну підтримку” Києву. Лідери також оголосили про нові оборонні спроможності для України та відзначили “новий імпульс” у її діях на полі бою.
