Конфлікт навколо створення в Україні банку на базі "Укрпошти" переріс у відкрите публічне протистояння між керівництвом Нацбанку та головним поштовим оператором країни. Замість звичної економічної дискусії топменеджери перейшли на рівень жорстких особистих звинувачень, пише РБК-Україна. Чому сторони не можуть дійти компромісу, навіщо країні потрібен "банк фінансової інклюзії" та як ця апаратна війна вплине на гаманці українських пенсіонерів.
Навіщо Смілянському та Укрпошті власний банк
Генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський просуває ідею "поштового банку" ще з 2016 року, від самого початку свого призначення на посаду. Головний аргумент компанії — тотальний дефіцит банківських відділень у селах та маленьких містечках України. Мережа поштових відділень покриває країну на 100%, тоді як класичні банки закривають свої офіси, особливо у прифронтових регіонах через безпекові ризики.
Наразі поштовий оператор має близько 7 тисяч робочих відділень, що перевищує кількість офісів усієї банківської системи України разом взятої. Менеджмент "Укрпошти" переконаний: запуск банку дозволить населенню сіл та мільйонам пенсіонерів повноцінно відкривати картки, оформлювати рахунки та зручно платити за комунальні послуги у себе вдома.

Чому НБУ виступає категорично проти
Попри те, що влітку 2024 року Міжнародний валютний фонд погодився на компроміс і дозволив створити в Україні так звані банки фінансової інклюзії з обмеженими функціями, НБУ жорстко блокує участь "Укрпошти" у цьому проєкті. Голова НБУ Андрій Пишний відкрито заявляє про глибоку фінансову кризу всередині поштового оператора. Крім того, Нацбанк нещодавно оштрафував компанію на 1,7 мільйона гривень за фінансові порушення, що лише підлило олії у вогонь конфлікту.
Проте справжня причина суперечки лежить набагато глибше і стосується грошей. Новий "поштовий банк" може миттєво перехопити клієнтів у найбільших державних гігантів — "ПриватБанку" та "Ощадбанку". Саме вони наразі обслуговують абсолютну більшість українських пенсіонерів. Експерти прогнозують, що новий банк може за перші роки забрати від 3% до 7% клієнтської бази державних банків.
Боротьба за ліквідність: що втратять класичні банки
Головний страх комерційних та державних банків полягає не в самих пенсіонерах, а в їхніх коштах. Адже саме вони формують так звану "дешеву ліквідність". Гроші від Пенсійного фонду гарантовано і регулярно надходять на рахунки фінустанов. Далеко не всі літні люди знімають усю пенсію з картки в перший же день — значна частина коштів накопичується, формуючи стабільний ресурс для банків.
Ці залишки пенсійних грошей банки зараз активно використовують для операційної діяльності, кредитування та, найголовніше, для купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Саме ОВДП приносять банкам левову частку гарантованого прибутку останніми роками. Якщо "Укрпошта" забере ці гроші собі, вона зможе сама заробляти на депозитних сертифікатах НБУ та державних облігаціях. Цим самим вона стабілізує власні фінансові проблеми, але позбавить класичні банки дешевого ресурсу.

Чому нові банківські ліцензії ніхто не забере
Національний банк вже підготував усю нормативну базу та оголосив, що готовий приймати заявки на отримання обмежених інклюзивних ліцензій з 26 червня 2026 року. За новими правилами, такий інклюзивний банк матиме суворі обмеження. Він не зможе кредитувати великі компанії з доходом понад 5 мільйонів євро та вкладати гроші в будь-які цінні папери, крім ОВДП та депсертифікатів НБУ.
Проте експерти переконані, що реального буму заявок не відбудеться. Ані "Укрпошта", ані її головний приватний конкурент "Нова пошта" (яка також розглядає купівлю дрібного "БТА Банку") не мають створених банківських установ з нуля. Водночас чинним комерційним банкам переходити на обмежену ліцензію немає жодного економічного сенсу. Це лише уріже їхні можливості для заробітку.
Тому, стверджує видання, конфлікт Пишного та Смілянського вийшов далеко за межі економіки й перейшов у площину особистої неприязні. Поки жодна зі сторін не готова до компромісів, питання фінансової інклюзії в українських селах залишатиметься заручником битви великих амбіцій.
Варто нагадати, що суперечки навколо капіталізації державних компаній та перерозподілу фінансових потоків відбуваються на тлі загального посилення податкового та економічного тиску в країні. Нагадаємо, раніше ми детально аналізували, які зміни заклав уряд у новий трирічний фінансовий план, що буде з курсом долара та коли очікувати на девальвацію гривні.

