У ніч проти 15 червня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак від початку повномасштабної війни. За даними Повітряних Сил України, окупанти випустили по території України 681 засіб повітряного нападу, серед яких 70 ракет та 611 безпілотників різних типів. Головною ціллю удару став Київ.
У столиці вибухи лунали протягом кількох годин. Пожежі та руйнування зафіксували майже в усіх районах міста. Внаслідок атаки загинули п’ятеро людей, ще 30 отримали поранення. Серед постраждалих — двоє дітей віком 5 та 6 років. Повітряна тривога також супроводжувалася вибухами у Харкові, Дніпрі, Сумах, Чернігові та Кропивницькому.
Атака на Київ: дрон влучив в Успенський собор Лаври
Одним із найрезонансніших наслідків нічної атаки стало влучання російського дрона по території Києво-Печерської лаври.
Близько 01:50 безпілотник уразив Стефанівський приділ Успенського собору. Після влучання на території монастирського комплексу спалахнула масштабна пожежа площею близько 800 квадратних метрів. Вогонь охопив дахову частину історичної споруди та пошкодив значну кількість конструкцій верхньої частини храму.
За попередніми даними, дрон влучив безпосередньо в дах Успенського собору. У результаті атаки пошкоджень зазнали покрівля, куполи, стіни та скління будівлі. Загиблих і поранених на території Лаври немає. Вибухова хвиля також пошкодила сусідні цивільні об’єкти Печерського району столиці.
Генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко повідомив, що співробітники заповідника, рятувальники та правоохоронці оперативно врятували найцінніші святині й музейні предмети.
За його словами, вже через кілька хвилин після влучання працівники почали виносити експонати з приміщення собору. Серед врятованих реліквій — Рака Святого Стефана, пам’ятка XVIII століття, яку вважають однією з важливих православних святинь.
Остапенко наголосив, що саме швидкі дії пожежників дозволили уникнути значно масштабніших руйнувань історичної споруди.
СБУ показала уламки російського дрона, що вдарив по Лаврі
Служба безпеки України підтвердила, що удар по Києво-Печерській лаврі завдав безпілотник типу “Герань-2” — російська модифікація іранського дрона-камікадзе Shahed.
Фахівці СБУ дослідили уламки, знайдені на місці влучання, та виявили фрагменти корпусу й двигуна безпілотника. Аналіз маркувань показав, що частину комплектуючих виготовили на території РФ, зокрема в особливій економічній зоні Алабуга.
На підставі зібраних доказів слідчі відкрили кримінальне провадження за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Правоохоронці розглядають атаку як воєнний злочин і продовжують встановлювати всі обставини обстрілу.
Заява СБУ з’явилася після того, як Міністерство оборони РФ спробувало перекласти відповідальність за пошкодження собору на нібито падіння ракети української системи ППО Patriot.
Реакція церков на нічну російську атаку по Лаврі
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній заявив, що російські війська цілеспрямовано атакують духовні символи української державності. Він нагадав, що Успенський собор уже переживав руйнування в минулому та висловив впевненість, що українці відновлять святиню після завершення війни.
Також Епіфаній закликав вірян УПЦ МП єднатися у протистоянні агресору та наголосив на необхідності консолідації українського суспільства.
В самій Українській православній церкві засудили російський удар. Митрополит Ніжинський і Прилуцький УПЦ МП Климент назвав Києво-Печерську лавру особливим місцем молитви та духовним символом українського народу.
За його словами, пошкодження Успенського собору відображають трагедію всієї країни, яка вже понад чотири роки потерпає від повномасштабної війни. Після атаки в УПЦ відслужили заупокійну літію за всіма загиблими внаслідок нічного обстрілу.
Чому Лавра: версії про мотиви удару
Журналіст та історик Вахтанг Кіпіані звернув увагу на контекст: декілька днів тому РПЦ змусили покинути Дальні печери, а біля Успенського собору готувалися встановити пам’ятник гетьману Мазепі. На його думку, удар міг стати реакцією Кремля на поступове звільнення святині від впливу концепції “русского мира”.
Схожу думку висловив і Максим Остапенко. Він припустив, що Росія могла прагнути надіслати символічний сигнал як Україні, так і міжнародній спільноті напередодні саміту G7, де президент Володимир Зеленський планував зустріч із президентом США Дональдом Трампом.
Реакція на удар Росії по Києво-Печерській лаврі
Масований удар по Києву та пошкодження об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО викликали широкий міжнародний резонанс.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що Росія атакує не лише територію України, а й саму основу української та європейської цивілізації.
Президент Литви Гітанас Науседа наголосив, що для агресора не існує нічого святого, а удар по одній із головних православних святинь демонструє повну неповагу до культурної та духовної спадщини.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав атаку черговим проявом російського варварства. Він підкреслив, що Москва знищує пам’ятки, які мають значення для всього людства.
Президент Франції Емманюель Макрон засудив удар по Лаврі та заявив про готовність Франції допомагати Україні у відновленні й захисті культурної спадщини. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро порівняв пошкодження Успенського собору з гіпотетичним бомбардуванням собору Нотр-Дам у Парижі.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що лідери країн G7 обговорять додатковий тиск на Росію та нові кроки для припинення війни.
Голова європейської дипломатії Кая Каллас заявила про підготовку нових санкційних рішень щодо російського військово-промислового комплексу та “тіньового флоту”.
Президентка Молдови Мая Санду також засудила атаку по Києву і Лаврі та заявила, що Кремль вкотре продемонстрував своє справжнє ставлення до християнських цінностей.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс закликав ЮНЕСКО та міжнародні організації надати жорстку оцінку російському удару та посилити підтримку України.
Тим часом глава МЗС України Андрій Сибіга повідомив про запуск усіх необхідних процедур у рамках ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила, що Україні необхідно отримати додаткові системи та засоби протиповітряної оборони для захисту цивільного населення й об’єктів культурної спадщини від подальших російських атак.
