Жителі багатьох українських міст уже найближчим часом можуть зіткнутися з різким зростанням вартості водопостачання та водовідведення, пише “Телеграф”. У деяких регіонах нові тарифи вже набули чинності, в інших — місцева влада лише розглядає відповідні рішення. Експерти та представники галузі прогнозують підвищення цін у середньому у 2–3 рази.
Причиною змін стало оновлення законодавства, яке передало частину повноважень щодо встановлення тарифів від державного регулятора до органів місцевої влади. На цьому тлі тривають дискусії про ефективність нового механізму контролю та економічну обґрунтованість майбутніх тарифів.
Нові правила формування тарифів на воду
Навесні 2026 року Верховна Рада ухвалила закон №13219, який змінив підхід до регулювання сфери водопостачання. Однією з ключових норм документа стала поправка №764, що передбачає передачу повноважень із затвердження тарифів на місцевий рівень.
Якщо раніше остаточне рішення щодо тарифів ухвалювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), то тепер відповідальність отримали органи місцевого самоврядування та обласні адміністрації. Нові повноваження стосуються насамперед великих водоканалів, які обслуговують понад 100 тисяч споживачів.
Голова парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко пояснював, що кожна громада тепер самостійно визначатиме механізм фінансування своїх підприємств. Частина міст може піти шляхом підвищення тарифів, тоді як інші спробують компенсувати витрати водоканалів коштом місцевих бюджетів.
При цьому окремі народні депутати вважають, що така модель послаблює контроль за процесом тарифоутворення. На їхню думку, держава втратила частину важелів впливу на перевірку економічної обґрунтованості розрахунків.
Нові тарифи на воду в містах України: актуальні цифри
Наслідки нової системи вже помітні в багатьох регіонах країни, зазначає видання. Частина водоканалів затвердила нові розцінки, інші лише подали свої розрахунки на розгляд місцевої влади.
У Чернівцях із початку червня тариф зріс із 28 грн до 63,5 грн за кубометр. У Павлограді вартість водопостачання сягнула 113 грн за кубометр, що наразі є одним із найвищих показників серед великих міст.
У Тернополі тариф планують підняти майже до 99 грн за кубометр. В Ужгороді обговорюють тариф понад 96 грн. У Дніпрі вже затвердили ціну на рівні 86,83 грн за кубометр, а в Кривому Розі погодили попередній показник близько 78 грн.
Подібна ситуація спостерігається і в Луцьку, де тариф може зрости з 28 до 73 грн за кубометр. В Одесі місцевий водоканал пропонує підвищення майже у 2,7 раза, а у Вінниці підприємство подало розрахунок із новою ціною понад 81 грн замість нинішніх 25 грн.
У Києві та Львові остаточних рішень поки ще не ухвалили. Однак представники галузі не виключають перегляду тарифів і в цих містах найближчим часом.
Собівартість водопостачання та фінансові проблеми водоканалів
Представники підприємств пояснюють необхідність підвищення тарифів стрімким зростанням витрат за останні чотири роки. У більшості міст тарифи фактично залишалися на рівні 2021–2022 років, тоді як витрати на виробництво послуг суттєво збільшилися.
Найбільшу частку витрат водоканалів становить електроенергія. За словами представників галузі, щомісячні витрати на електропостачання подекуди зросли майже втричі порівняно з початком повномасштабної війни.
Окрім цього, підприємства стикаються з подорожчанням реагентів для очищення води, матеріалів для ремонту мереж, паливно-мастильних матеріалів та логістичних послуг. Значна частина обладнання та комплектуючих імпортується з-за кордону, що також впливає на кінцеву собівартість.
Керівники водоканалів наголошують, що нові тарифи не передбачають прибутків для розвитку чи масштабної модернізації. Отримані кошти мають забезпечити лише стабільну роботу підприємств, виплату зарплат, оплату електроенергії та виконання аварійних ремонтів.
Окремою проблемою залишається фізичне зношення мереж. У багатьох містах значна частина трубопроводів перебуває в аварійному стані та потребує заміни.
Вплив війни на вартість водопостачання
Повномасштабна війна суттєво змінила економіку роботи комунальних підприємств. Зросли витрати на пальне для аварійних бригад, подорожчали імпортні реагенти та обладнання, а логістичні ланцюги стали дорожчими та складнішими.
Додаткові витрати виникають через необхідність підтримувати резервне енергозабезпечення. Багато водоканалів закупили генератори та інше обладнання для роботи під час відключень електроенергії.
На цьому тлі підприємства накопичують борги перед енергопостачальниками. Представники галузі попереджають, що подальше збереження економічно необґрунтованих тарифів може поставити під загрозу стабільне водопостачання окремих населених пунктів.
Дискусія щодо державного регулювання цін на воду
Серед експертів, опитаних виданням, немає єдиної позиції щодо необхідності державного контролю тарифів. Частина фахівців підтримує ринковий підхід і вважає підвищення тарифів неминучим.
На їхню думку, нинішні ціни не покривають реальних витрат підприємств, а різницю компенсують бюджети різних рівнів. У результаті фактичне навантаження перекладається на всіх платників податків незалежно від обсягів споживання води.
Прихильники такого підходу також звертають увагу на те, що заниженими тарифами користуються не лише побутові споживачі, а й бізнес. Через це держава фактично субсидує окремі підприємства.
Водночас представники галузевих асоціацій заперечують твердження про відсутність контролю. Вони наголошують, що держава зберегла механізми нагляду через НКРЕКП, яка продовжує перевіряти розрахунки за встановленими методиками та контролювати виконання ліцензійних умов.
Представники водної галузі вважають, що держава має зосередитися не на стримуванні тарифів, а на адресній підтримці споживачів та підприємств.
Серед пріоритетних кроків вони називають погашення накопичених боргів за різницею в тарифах, розширення системи субсидій для соціально вразливих категорій населення та фінансову підтримку громад, які не можуть самостійно утримувати свої водоканали.
Особливо актуальним це питання залишається для прифронтових регіонів, де підприємства працюють у складних умовах та мають обмежені можливості для підвищення тарифів.
Чи діє мораторій на підвищення тарифів на воду
Багато споживачів помилково вважають, що під час воєнного стану заборонено підвищувати будь-які комунальні тарифи. Насправді чинне законодавство встановлює обмеження лише для окремих послуг.
Мораторій поширюється на тарифи для населення на природний газ, опалення та гарячу воду. Підвищувати їх під час воєнного стану заборонено.
Натомість холодне водопостачання та водовідведення під дію цього мораторію не підпадають. Ще у 2022 році уряд рекомендував органам влади утриматися від перегляду тарифів, однак така рекомендація не мала обов’язкового характеру.
