Уряд планує з 1 вересня розширити програму безоплатного гарячого харчування на всіх учнів 1-11 класів державних і комунальних шкіл, які навчаються очно або у змішаному форматі. На реформу вже спрямували 1 млрд грн для модернізації харчоблоків у 73 закладах, а в держбюджеті-2026 заклали ще 14,4 млрд грн субвенції місцевим бюджетам. Водночас частина громад не має необхідної інфраструктури, а батьки ставлять під сумнів якість шкільної їжі, пише “Телеграф”.
Безплатне харчування в школах: хто отримує обіди вже зараз
До вересня безоплатні обіди вже отримують учні 1–4 класів по всій Україні, діти у прифронтових громадах незалежно від класу, а також пільгові категорії — вихованці малозабезпечених сімей, сироти та діти з інвалідністю. Після 1 вересня програма охопить учнів 5–11 класів. Приватні заклади та учні на повному дистанційному навчанні до програми не входять.
Міністерство освіти і науки наголошує, що реформа має довгостроковий характер. За словами начальниці головного управління загальної середньої освіти МОН Злати Безкоровайної, розширення безоплатного харчування є стратегічним пріоритетом державної політики у сфері здоров’я дітей та підтримки родин під час війни.
МОН разом із кількома міністерствами реалізує Операційний план реформування шкільного харчування до 2027 року. Обласні адміністрації затвердили власні плани заходів на 2026–2027 роки.

Нове меню в школах: що опиниться на тарілці
Меню шкільних їдалень зазнає суттєвих змін. Основний принцип — більше овочів, збалансовані страви, менше солі й цукру. Школи перейдуть на чотиритижневе сезонне меню з урахуванням віку дитини та наявних продуктів.
Паралельно школи зобов’яжуть впровадити систему НАССР — міжнародний стандарт харчової безпеки, який контролює кожен етап від зберігання продуктів до температури готових страв. Основою залишаються стандарти, закладені у реформі Євгена Клопотенка: акцент на натуральних продуктах і різноманітності страв.
Реальність шкільних обідів: що розповідають батьки
Поки чиновники декларують реформу, батьки описують зовсім іншу картину, зазначає видання.
Мешканка Тернополя, яка виховує двох дітей шкільного віку — учениць третього класу та учня сьомого — розповіла про різний досвід. З її слів, молодша донька їсть безкоштовно: макарони з тертим сиром, вареники, сирники, каша з котлетою. Якість їжі вона оцінює як середню, однак дитина їсть регулярно. Зі старшим сином — інша ситуація: платна їдальня пропонує холодне, одноманітне меню. Багато учнів, за словами матері, віддають перевагу магазинам і пекарням поруч зі школою.
В Одесі одна зі шкіл на околиці міста взагалі не має кухні. Поки триває будівництво, дітям видають сухі набори — печиво, сік, фрукт і булочку. Батьки зазначають, що така їжа швидко набридає дітям.
Сусідня школа з гарним ремонтом потрапила під ворожий обстріл рік тому й тепер працює в онлайн-режимі. Для таких громад обіцяний гарячий обід з вересня поки залишається відкритим питанням.
У соцмережах ініціатива викликала суперечки. Частина батьків вважає, що головна проблема полягає не у вартості обідів, а в їхній якості. Інші наголошують, що через війну тисячі сімей не можуть щодня забезпечити дітей повноцінним гарячим обідом. Такі коментарі регулярно з’являються під новинами про реформу шкільного харчування.

Приклад Волині демонструє масштаб проблеми. У регіоні 506 шкіл і понад 137 тисяч учнів. Начальниця обласного управління освіти Наталія Матвіюк розповіла на нараді 8 червня, що у 39 громадах усі школи технічно готові забезпечити харчування 100% учнів. Але у 15 громадах їдальні готові лише частково, а 29 шкіл не мають харчоблоків узагалі.
Проблема не лише у приміщеннях. Держава покриває лише вартість продуктів, але кейтеринг, енергоносії та зарплати кухарів лягають на місцеві бюджети. Для невеликих громад це суттєве навантаження.
Три моделі організації шкільного харчування
Своєю чергою, Міністерство освіти та науки визначає три способи, за якими школи можуть організувати харчування:
- Самостійне приготування — школа готує власними силами на власній кухні.
- Аутсорсинг — приватна компанія організовує харчування на базі шкільного приміщення.
- Кейтеринг — готову їжу доставляють з центральної кухні у термоконтейнерах.
Для малих шкіл і віддалених сіл найперспективнішою вважають модель опорних кухонь. На Тернопільщині її тестують п’ятий рік. Підприємець-ветеран Дмитро Константінов разом із партнеркою Іриною Назарчук постачає гарячі обіди до шкіл у Зборові, Микулинцях і Тернополі. Їхній принцип: якщо діти не доїдають — меню змінюють.
Що робити батькам перед новим навчальним роком
Подавати окремих заяв не потрібно — харчування організують автоматично. Школи зобов’язані повідомити батьків про порядок харчування до початку навчального року. Деталі щодо конкретного закладу — розкладу, меню та організації — варто уточнювати безпосередньо у школі або місцевому відділі освіти.
Батьки мають право входити до бракеражних комісій — громадських груп, які контролюють якість харчування. Якщо такої комісії немає — її можна ініціювати.
З 2026–2027 навчального року безоплатне харчування планують поширити на всіх школярів незалежно від регіону. Коли реформу реалізують у повному обсязі, мільйони українських дітей вперше отримають гарячий обід у школі як гарантований державою стандарт.
