Російський президент Володимир Путін може розглядати можливість ескалації конфлікту проти європейських країн уже найближчим часом. Одним із ймовірних сценаріїв є агресія проти однієї з країн Балтії.
Відповідний прогноз оприлюднив оглядач The Washington Post, спираючись на аналітичну доповідь старшого наукового співробітника Фонду Карнегі за міжнародний мир Юджина Румера.
Експерти зазначають, що попри значні втрати на українському фронті та стагнацію економіки, Кремль розглядає війну проти Європи як наступний крок, щоб довести неспроможність 5-ї статті Статуту НАТО про колективну оборону.
Ознаки підготовки РФ до нового конфлікту
Серед основних факторів — прагнення діяти до того, як європейські країни повністю відновлять військові спроможності, а Україна отримає нові далекобійні можливості.
Румер зазначає, що після війни проти України Росія може стати ще більш агресивною щодо Європи. За його словами, Москва сприймає Європу як головний “театр військових дій”. Він також сказав, що доки Путін живий, Україна буде для нього “незавершеною справою”.
Водночас Москва посилює риторику погроз на адресу європейських держав. Напередодні російське Міноборони попередило про готовність завдати ударів по підприємствах, які постачають Україні безпілотники. Йдеться зокрема про такі країни як Німеччина, Велика Британія, Швеція, Італія та Нідерланди. Колишній президент РФ Дмитро Мєдвєдєв також пригрозив, що ці заяви фактично є переліком потенційних цілей.
Паралельно Росія веде гібридну кампанію проти союзників України, включно з диверсіями та тиском на інфраструктуру. НАТО відносить до таких загроз, наприклад, серію інцидентів із пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі, які фіксували з 2023 до початку 2025 року. Попри відсутність прямих звинувачень, генсек НАТО Марк Рютте пов’язав інциденти з Росією. У 2025 році Альянс запустив операцію “Балтійський страж”, після чого нових пошкоджень кабелів не фіксували.
Паралельно в країнах ЄС зросла кількість випадків порушення повітряного простору безпілотниками та винищувачами.
Ситуація ускладнюється політикою адміністрації президента США Дональда Трампа, яка продовжує публічно критикувати НАТО та ставити під сумнів надання гарантій безпеки союзникам.
Румер підкреслює, що ці фактори створюють для Путіна “вікно можливостей” для реалізації своїх амбіцій.
Генсек Альянсу Марк Рютте раніше заявляв, що Росія може бути готова до прямого зіткнення з НАТО протягом найближчих п’яти років, проте поточна ескалація вказує на ймовірність значно швидшого переходу до гарячої фази конфлікту.
РФ може перевірити НАТО через країни Балтії
У найбільш тривожному сценарії, який розглядають аналітики, Росія може спробувати атакувати одну з країн Балтії. Головнокомандувач Збройних сил Швеції Міхаель Классон заявив, що Росія може спробувати перевірити єдність НАТО, здійснивши обмежену військову операцію із захоплення острова в Балтійському морі.
В інтерв’ю The Times він розповів, що Кремль здатен розпочати таку атаку “у будь-який момент”. Классон також вважає, що у такий спосіб Путін хоче протестувати реакцію Альянсу на тлі політичних розбіжностей між союзниками.
Классон зазначив, що Росія може обрати не масштабне вторгнення, а точкову операцію — наприклад, висадку десанту на один із островів у Балтійському морі. Такий крок не потребує значних ресурсів, але дозволить перевірити, як НАТО реагуватиме політично та військово.
Йдеться не лише про стратегічно важливі острови, такі як шведський Готланд, данський Борнгольм чи естонські Хійумаа та Сааремаа. За словами голови оборони Швеції, у Балтійському морі налічуються сотні тисяч островів, будь-який із яких може стати ціллю.
За оцінками шведської військової розвідки, Росія вже зараз має потенціал для проведення обмежених атак у регіоні, а протягом кількох років зможе здійснювати масштабні операції з захоплення територій і встановлення контролю на морі та в повітрі.
У відповідь на загрози Швеція посилює свою військову присутність у Балтійському морі та активізує контроль за суднами, які можуть бути пов’язані з російським “тіньовим флотом”.
У НАТО також зростає увага до північного напрямку. Швеція, як новий член Альянсу, вже долучається до посилення оборони регіону, зокрема бере участь у патрулюванні повітряного простору та формуванні нових сил у північній Європі.
Росія вже посилює тиск на Європу
Останні інциденти в Естонії свідчать про поступове нарощування напруги на східному фланзі НАТО. Наприкінці 2025 року російські прикордонники порушили кордон Естонії в районі річки Нарва — троє військових ненадовго зайшли на естонську територію, після чого повернулися. Інцидент зафіксували камери спостереження, а Таллінн ініціював дипломатичні консультації з Москвою.
Окрім фізичних провокацій, Москва активізувала інформаційно-психологічні операції. Так, у березні 2026 року естонські служби повідомили про посилення російських ІПСО. У соцмережах поширювалися заклики до створення так званої "Нарвської народної республіки", що, за оцінками влади, є спробою дестабілізувати ситуацію та створити підґрунтя для можливого втручання.
Як країни НАТО готуються до можливої війни з РФ
Країни НАТО посилюють підготовку до потенційного конфлікту з Росією, поєднуючи стратегічне планування, моделювання сценаріїв війни та інтеграцію бойового досвіду України. Останні рішення та навчання свідчать про спробу Альянсу адаптуватися до нової реальності — швидких, гібридних і технологічних війн.
- Загальний план відготовки до війни. ЄС готує запустити масштабну оборонну реформу, щоб бути готовим до потенційної війни з Росією до 2030 року. План передбачає перехід до спільних закупівель озброєнь, розвиток систем ППО, ракетної оборони та дронів, а також створення нових фондів фінансування оборони. Росію в документі названо головною довгостроковою загрозою для Європи. У Брюсселі також планують запуск спільних проєктів і коаліцій уже з 2026 року, зокрема програм, що враховують досвід України у протидії атакам РФ.
- Сценарії вторгнення в Балтії показують слабкі місця НАТО. У Німеччині змоделювали напад РФ на Литву, під час якого навіть обмежений контингент ворога зміг би швидко досягти результату. Ключовим фактором стала не військова перевага, а нерішучість союзників і затримка із застосуванням механізмів колективної оборони. Це підсилили побоювання щодо здатності Альянсу оперативно реагувати.
- Польща проведе секретну репетицію війни. Варшава планує масштабні закриті навчання “Край”, у яких беруть участь президент, уряд і військове керівництво. Під час них моделюють ключові рішення воєнного часу — запровадження воєнного стану, координацію органів влади та реагування на кризові ситуації. Це перші подібні навчання з 2019 року, хоча за планом подібні тренування мають проводитися раз на чотири роки.
Український досвід стає основою для підготовки НАТО
На цьому тлі дедалі більшого значення набуває український досвід війни, який союзники починають активно інтегрувати у власну підготовку.
На навчаннях НАТО у Португалії у 2025 році українська команда за допомогою морських дронів Magura V7 змогла умовно “потопити” фрегат Альянсу, перемігши у всіх п’яти сценаріях. Ефективність українських безпілотних систем виявилася настільки високою, що флот НАТО часто навіть не фіксував початок атаки.
Ще одним прикладом впливу України стала система DELTA, яку використали як основну платформу управління під час навчань НАТО REPMUS 2025. Вона забезпечила координацію сотень безпілотних систем різних типів — морських, підводних, наземних і повітряних. Це підтвердило сумісність зі стандартами НАТО, фактично задаючи новий рівень цифрового управління боєм.
Найбільш прямим кроком стало рішення Німеччини залучити бійців ЗСУ до підготовки власної армії. Відповідну угоду підписав міністр оборони Борис Пісторіус. У Бундесвері визнають, що українські військові мають унікальний практичний досвід сучасної війни — від застосування безпілотників до ведення радіоелектронної боротьби. Фактично йдеться про зміну підходу: якщо раніше НАТО навчало Україну, то тепер Альянс сам переймає українські практики.
