Військові експерти змоделювали гіпотетичний сценарій російського вторгнення до Литви. Москва змогла досягти своїх цілей упродовж кількох днів, скориставшись нерішучістю союзників і відсутністю швидкого лідерства з боку США.
Про це повідомляє The Wall Street Journal.
Як проходили навчання
Сценарій розробив Німецький центр військових ігор при Університеті Гельмута Шмідта Збройних сил Німеччини. Згідно зі сценарієм, події відбуваються у жовтні 2026 року.
У моделюванні взяли участь 16 колишніх високопосадовців Німеччини та НАТО, законодавці, а також відомі експерти з безпеки. Навчання викликали резонанс ще до оприлюднення підсумків.
Сценарій передбачав використання Росією лише 15-тисячного контингенту, якого виявилося достатньо для підриву довіри до системи колективної безпеки Альянсу.
Сценарій ймовірного вторгнення
Згідно з умовами гри, Росія використала вигадану гуманітарну кризу в Калінінградській області як привід для захоплення литовського міста Маріямполе. Формат “гуманітарної місії” виявився достатнім, аби США утрималися від негайного застосування статті 5 договору НАТО.

Німеччина, згідно зі сценарієм, діяла вкрай обережно, а Польща, попри оголошену мобілізацію, не ввела війська на територію Литви. Німецька бригада, вже дислокована в балтійській країні, не вступила в бій, зокрема через використання РФ безпілотників для дистанційного мінування доріг.
Військовий аналітик з Відня Франц-Стефан Гаді, який у грі виконував роль начальника російського генштабу, зазначив, що ключовим фактором стала не стільки військова сила, скільки нерішучості союзників.
За його словами, учасники сценарію з російського боку були переконані, що Німеччина зволікатиме з рішеннями — і цього виявилося достатньо, аби досягти результату.
У змодельованій ситуації, за відсутності активного американського лідерства, Росії вдалося за кілька днів підірвати довіру до НАТО та встановити домінування в Балтійському регіоні.
Чим гра відрізняється від реальності
Начальник штабу оборони Литви контрадмірал Гедрюс Пременецкас заявив, що в реальних умовах союзники мали б достатньо розвідувальних попереджень, аби не допустити розвитку такого сценарію.
Він також наголосив, що навіть без негайної допомоги партнерів збройні сили Литви здатні самостійно стримати обмежену загрозу на кшталт атаки на Маріямполе.
Експерти зазначають, що нині Росія не має ресурсів для встановлення гегемонії в Європі, оскільки поступається союзникам за економічним потенціалом і чисельністю населення. Водночас вона може скористатися політичною нерішучістю та досягти локальних цілей у стислі терміни.
Раніше Інститут вивчення війни (ISW) повідомляв про активізацію російських інформаційно-психологічних операцій, які можуть бути елементом підготовки до можливого конфлікту з Альянсом.
Водночас очільник Кремля Володимир Путін називає припущення про плани нападу на НАТО “нісенітницею”, в яку, за його словами, “неможливо повірити”.
