У листопаді 2025 року Україна анонсувала відновлення повноцінного механізму експорту українського озброєння. А нещодавно представники українського ОПК отримали перші експорті ліцензії.
Для чого Україна відновлює експорт зброї, чому це важливо та за що критикують ініціативу – розповідає “Політаналіз”.
Експорт українського озброєння
Раніше тему експорту української зброї фактично не підіймали. На це було кілька причин. Передусім – як пояснити суспільству наявність “зайвої” зброї на тлі постійних розмов про нестачу боєприпасів на фронті. Також лунали аргументи, що Захід нібито не зацікавлений у простіших українських розробках, як-от безпілотники.
Однак восени 2025 року влада все ж анонсувала відкриття “контрольованого експорту”. На початку листопада секретар Ради нацбезпеки і оборони Рустем Умєров й радник президента зі стратегічних питань Олександр Камишін пояснили, що відповідний крок дозволить залучити Україні додаткові кошти й стосуватиметься лише тих країн, з якими Україна підписувала безпекові угоди.
Процедура експорту виглядатиме так:
- компанія, яка відповідатиме критеріям доступу і матиме надлишкові виробничі потужності, які не залучені Силами оборони, подаватиме заявку до Державної служби експортного контролю. Остання ж протягом 90 днів перевірятиме надані дані й ухвалюватиме рішення щодо дозволу;
- надлишкова продукція визначатиметься через міжвідомчі запити. Остаточне рішення ухвалюватимуть колегіально на засіданні Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю за участі представників усіх Сил оборони;
- приватні виробники можуть самостійно обрати формат експорту: через державних спецекспортерів чи приватні компанії або з власними повноваженнями.
Контроль за кінцевим користувачем зберігається за державою. РНБО регулярно визначатиме й оновлюватиме перелік країн, куди буде дозволене постачання української зброї.
8 лютого 2026-го президент Володимир Зеленський заявив, що до кінця поточного року Україна відкриє у країнах Європи десять експортних центрів вітчизняного озброєння.
“Це й Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв. У середині лютого ми побачимо виробництво наших дронів у Німеччині. Я прийму перший дрон. Це лінія, яка працює. У Британії діють виробничі лінії. Це все наші українські технології”, – написав він.
Перші експортні ліцензії
12 лютого Умєров повідомив про перші експортні ліцензії, які отримали підприємства українського оборонно-промислового комплексу (ОПК). Рішення було ухвалено під час першого за 8 місяців засідання Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
Які саме компанії першими отримали право на експорт, не уточнюється.
Зокрема, секретар РНБО повідомив, що нині виробничі можливості українського ОПК перевищують 55 млрд доларів. У сферах безпілотників, радіоелектронної боротьби та розвідки обсяги виробництва вже більші, ніж внутрішні закупівлі. За його словами, координований експорт дозволить залучити інвестиції, розширити виробництво та впроваджувати нові технології для українських воїнів.
Він також зазначив, що український оборонно-промисловий комплекс довів свою ефективність під час війни. У зв’язку з цим, це важливо закріпити як довгострокову індустріальну силу й частину спільної безпеки з партнерами.
Хто входить у Комісію з експортного контролю
Комісія працює вже не перший рік. Її створили на заміну спеціальному комітету при президентові з питань військового експорту. Вона розглядає пропозиції щодо надання підприємствам права на експорт та імпорт товарів військового призначення і товарів з державною таємницею. Фактично без її рішення продаж за кордон неможливий.
10 лютого президент Зеленський затвердив новий склад комісії. До неї увійшли представники Міністерства оборони, Головного управління розвідки, Міністерства закордонних справ, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства економіки та Міністерства юстиції. Очолив комісію перший заступник міністра оборони, генерал Євгеній Острянський.
Що продаватимуть
Як розповів у коментарі “ВВС Україна” виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко, нині найбільший попит на експорт мають саме безпілотні системи. Йдеться про розвідувальні, а також ударні БпЛА, тактичні платформи й рішення, які адаптуються під зміну РЕБ, а також тактики.
Окрема категорія – засоби протидії дронам: виявлення і трекінг, придушення, перехоплювачі тощо. Наразі в Європі попит на такі рішення зростає через системну загрозу дешевих безпілотників.
За словами Федірка, зацікавлення викликають також:
- системи РЕБ і зв’язку – захищений тактичний зв’язок, рішення для стійкого управління, анти-РЕБ технології, мережі та інтеграція сенсорів із засобами ураження.
- наземні роботизовані комплекси для логістики, евакуації, інженерних робіт і розмінування.
Чому це важливо
Питання експорту стало актуальним через профіцит в деяких сегментах ОПК, зокрема у виробництві БпЛА. Водночас потужності завантажені в кращому разі лише на половину через нестачу фінансування.
“Виробничі спроможності українських виробників минулого року були завантажені лише на 30-40%, тобто близько 60% фактично простоювали. Ці потужності могли бути використані для виконання іноземних контрактів“, – розповів у коментарі “Укрінформу” директор ГО “Інститут менеджменту та стратегій”, авіаексперт Богдан Долінце.
У січні в Міноборони заявляли про зростання спроможностей ОПК з 1 млрд доларів до 35 млрд доларів за останні роки, а в лютому в РНБО стверджували про понад 55 млрд доларів виробничих можливостей.
Як пояснює New York Post, відкриття експорту дозволить Україні скористатись технологічним розвитком воєнного часу.
Додатковим чинником є нестабільність допомоги Заходу. У зв’язку з цим експорт дозволить розширювати виробництво та залучати інвестиції для розробки нових зразків озброєння.
“У нас справді багато підприємств, готових виробляти значно більше, ніж потрібно нашим військовим і оборонному комплексу. Держава не має потреби закуповувати надлишки. Експорт же дозволить масштабувати виробництво і знизити собівартість одиниці озброєння. Це вигідно насамперед не лише виробникам, а й нам, бо ми будемо закуповувати ті ж вироби за нижчою ціною”, – пояснив директор Агентства реформування сектору безпеки Віктор Ягун.
Liga.net пише, що додатковим чинником відкриття експорту є можливе завершення “гарячої фази” війни найближчим часом. У такому разі частина оборонних підприємств може зупинити роботу та втратити виробничий потенціал.
Крім того, відкриття підприємств в Європі зменшує ризик його знищення на тлі регулярних повітряних атак ворога.