Мирні переговори стали більш прагматичними, однак досі невирішені два ключові питання: Донбас та контроль над Запорізькою АЕС. Україна ніколи не погодиться передати під контроль Москви не окуповану росіянами частину Донецької області.
Про це сказав член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський в інтерв’ю "РБК-Україна".
За його словами, цього року спростився формат переговорів: вперше з 2022 року українська та російська сторони почали домовлятися напряму, без посередництва американців.
"Я сподіваюся, що в майбутньому європейські партнери в цей формат долучаться. Це, очевидно, динаміка", – зазначив Веніславський.
Окрім того, вважає він, змінився характер переговорів: вони стали більш прагматичними. Росіяни відійшли від обговорення абстрактних речей, відірваних від життя, і "почали говорити про якісь конкретні речі".
Предмет обговорення
Однак певні зрушення на переговорному треку стикаються з ультиматумом Росії. Москва, як і раніше, вимагає виводу українських військ з території Донецької області, яку армія РФ не змогла захопити за 4 роки війни.
Як зазначив Федір Веніславський, на початок повномасштабного вторгнення РФ Україна контролювала 30% території Донеччини, зараз – приблизно 20%.
"Це означає, що вони за 4 роки змогли захопити трохи більше 10% території. І вони зараз хочуть, щоб ми вивели свої війська. Тому це для нас є неприпустимо. Ніхто війська виводити і віддавати територію Росії не буде. Це апріорі не відповідає ані національним інтересам, ані Конституції України", – наголосив депутат.
Він уточнив, що обговорюються певні моделі, які передбачають створення економічної зони за умови симетричного відводу військ. Тобто йдеться не про якісь там "хотєлки" Москви, а про конкретний стан речей, що на думку Веніславського, означає певний прогрес.
За його словами, окрім Донбасу, ще одне ключове питання у переговорах – контроль над Запорізькою АЕС.
"Я думаю, що для нас, як би ми цього не хотіли, або навпаки, заперечували, оптимальний варіант – це укладання якоїсь мирної угоди по лінії зіткнення з верифікацією припинення вогню нашими європейським і американським партнерами. Далі вже переведення перемовин в дипломатичну площину", – сказав депутат.
На його переконання, росіяни усвідомлюють, що розв’язана ними війна затягнулася. Поточну ситуацію на фронті політик порівняв з ситуацією наприкінці Першої світової війни, коли просування відбувалася на кілька сотень метрів чи кілометрів.
"Але на сьогоднішній день дійсно ми маємо таку ситуацію, певного оперативно-тактичного тупіка, де ані вони, ані ми нічого зробити із цим не можемо", – підсумував нардеп.
Переговори про мир: останні події
17 лютого у Женеві стартує черговий раунд тристоронніх переговорів. Женева стала першим європейським майданчиком для переговорів такого формату з часу повномасштабного вторгнення РФ. Попередні зустрічі проходили в Туреччині, Саудівській Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Українська делегація братиме участь в переговорах в тому ж складі, що і раніше. Москва, навпаки, змінила склад своєї переговорної групи – її очолив помічник президента РФ та ідеолог Кремля Володимир Мединський. На попередніх раундах очільником російської делегації був начальник ГРУ Ігор Костюков. Зміни у складі делегації свідчать про пониження рівня представництва Росії.
Як повідомили у Москві, їхні представники планують порушити питання територій, а також військові, політичні, економічні аспекти й теми безпеки. Українська делегація має намір зосередитися на питанні енергетичного перемир’я та гуманітарних ініціативах. Київ очікує конкретних рішень щодо гуманітарних механізмів.
Перед стартом консультацій Дональд Трамп закликав Київ "якнайшвидше сісти за стіл переговорів". За словами президента США, нинішній момент є вирішальним для дипломатичного процесу.
На попередніх зустрічах, які відбулися в Абу-Дабі у січні та на початку лютого, сторони погодили обмін військовополоненими, який став першим за останні п’ять місяців.
