Варшава підтримає євроінтеграційні зусилля Києва лише після вирішення історичної суперечки навколо Волинської трагедії – міжетнічного конфлікту у 1943 році. Таку вимогу в етері Polsat News висунув міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
За словами урядовця, Польща наразі підтримує Україну, наскільки може. При цьому, як відзначив міністр, у двосторонніх відносинах "не все ідеально" через невирішеність історичних питань.
Він переконаний, що "реальна політика повинна поставити ультиматум": без розв’язання волинського питання не буде вступу України в ЄС.
При цьому він не сказав, як саме має бути розв’язане це питання.
Коментуючи поточну ситуацію на фронті, міністр відзначив, що для Польщі фіналом війни буде лише перемога України. Інші сценарії, на його переконання, залишають загрози для безпеки і Республіки, і Європи в цілому.
Волинська трагедія: які претензії у поляків
Міжетнічний конфлікт, під час якого загинули десятки тисяч поляків та українців, охопив Галичину, Волинь та території на захід від Бугу і Сяну. Чистки почалася взимку та на початку весни 1943 року.
За припущенням українських істориків, частково це могли бути провокації з боку радянських партизанів, бази яких знаходилися у Білорусі.
Знавці історії з Польщі переконані, що поштовхом для масових вбивств став результат Сталінградської битви. Тоді з’явилося розуміння, що влада нацистської Германії – це не надовго. І на деокупованих землях не буде місця полякам й українським радикалам також, якщо режим Сталіна збережеться.
Дані про кількість жертв Волинської трагедії, яку в Польщі називають лише різаниною, в обох країнах суттєво розходяться. Історики називають цифри у 35-100 тисяч загиблих поляків та 15-25 тисяч загиблих українців.
У 2016 році парламент Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу. Відповідальність за цей злочин, на переконання поляків, несуть українці та український націоналізм. Визнавати свою частину вини у Польщі категорично відмовляються.
У 2018 році в цій країні запровадили кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів".
З іншого боку, в Україні вважають, що події 1943 року на Волині – це відплата за кривди, яких зазнали українці від поляків і влади упродовж декількох століть, а особливо у міжвоєнній Польщі.
У листопаді минулого року заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський сказав, що Київ має розв’язати питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Без цього, за його словами, Україна не може мріяти про вступ до ЄС.
