Польща пов’язала вступ України до ЄС з "волинським питанням"

Поділитися:

Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі. Фото: wyborcza
Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі. Фото: wyborcza

Варшава підтримає євроінтеграційні зусилля Києва лише після вирішення історичної суперечки навколо Волинської трагедії – міжетнічного конфлікту у 1943 році. Таку вимогу в етері Polsat News висунув міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.

За словами урядовця, Польща наразі підтримує Україну, наскільки може. При цьому, як відзначив міністр, у двосторонніх відносинах "не все ідеально" через невирішеність історичних питань.

Він переконаний, що "реальна політика повинна поставити ультиматум": без розв’язання волинського питання не буде вступу України в ЄС.

При цьому він не сказав, як саме має бути розв’язане це питання.

Коментуючи поточну ситуацію на фронті, міністр відзначив, що для Польщі фіналом війни буде лише перемога України. Інші сценарії, на його переконання, залишають загрози для безпеки і Республіки, і Європи в цілому.

Волинська трагедія: які претензії у поляків

Міжетнічний конфлікт, під час якого загинули десятки тисяч поляків та українців, охопив Галичину, Волинь та території на захід від Бугу і Сяну. Чистки почалася взимку та на початку весни 1943 року.

За припущенням українських істориків, частково це могли бути провокації з боку радянських партизанів, бази яких знаходилися у Білорусі.

Знавці історії з Польщі переконані, що поштовхом для масових вбивств став результат Сталінградської битви. Тоді з’явилося розуміння, що влада нацистської Германії – це не надовго. І на деокупованих землях не буде місця полякам й українським радикалам також, якщо режим Сталіна збережеться.

Дані про кількість жертв Волинської трагедії, яку в Польщі називають лише різаниною, в обох країнах суттєво розходяться. Історики називають цифри у 35-100 тисяч загиблих поляків та 15-25 тисяч загиблих українців.

У 2016 році парламент Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом польського народу. Відповідальність за цей злочин, на переконання поляків, несуть українці та український націоналізм. Визнавати свою частину вини у Польщі категорично відмовляються.

У 2018 році в цій країні запровадили кримінальну відповідальність за заперечення "злочинів українських націоналістів".

З іншого боку, в Україні вважають, що події 1943 року на Волині – це відплата за кривди, яких зазнали українці від поляків і влади упродовж декількох століть, а особливо у міжвоєнній Польщі.

У листопаді минулого року заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський сказав, що Київ має розв’язати питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Без цього, за його словами, Україна не може мріяти про вступ до ЄС.

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Коли Росія може повернутись до переговорів щодо війни: відповідь Арахамії

Російська Федерація (РФ) може повернутись до переговорів щодо завершення...

Президент Сербії Вучич заявив, що наприкінці вересня піде у відставку

Президент Сербії Александар Вучич сказав, що на останньому тижні...

Лукашенко заговорив про мобілізацію та підготовку до війни: що планує

Білорусь оточують сусіди, які витрачають мільярди на озброєння, і...

ЄС затвердив кредит у €6 млрд для України на дрони та PAC-3 до Patriot

Європейська комісія схвалила виділення Україні 6,1 млрд євро на...

У Польщі кажуть, що через війну в Україні втратили понад € 113 млрд

Внаслідок розв’язаної Росію війни в Україною Польща втратила понад...

Україна та Канада підписали декларацію про 100-річне партнерство

Президент Володимир Зеленський та голова канадського уряду Марк Карні...

Мільйони книжок під російськими ударами: як в Україні намагаються відновити знищені наклади

Російські атаки на українські друкарні, видавництва та книжкові склади...

Публікації

Персони

Шевченко Олексій

Співзасновник Grammarly

Лаченков Ігор

Блогер, волонтер

Ярош Дмитро

Командувач Української добровольчої армії.

Експертні

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...