125 бригада зазнала суттєвих втрат під час боїв на Запорізькому напрямку у вересні. Йдеться про десятки загиблих та зниклих безвісти.
Про це повідомляє hromadske з посиланням на військових та родичів бійців 125 ОВМБр.
Як пише видання, з середини вересня на Запорізькому напрямку перебували три батальйони 125 ОВМБр: колишні 217-й, 218-й і 219-й. Останній розформували й об’єднали з 217-м — тож, по суті, їх було два.
Зазначається, що в бригаді панував управлінський хаос – деякі з батальйонів за три з половиною роки пройшли 15 оперативних підпорядкувань різних бригад. Для рідних це вилилось у нерозуміння, яка бригада зрештою відповідальна за планування й управління на конкретній ділянці фронту.
Підрозділами 125-ї бригади мали посилити позиції Збройних сил в районі Ольгівського та Полтавки, які за даними за даними DeepState, уже окуповані.
Бої на Запорізькому напрямку
Як розповів журналістам комбат 2 механізованого батальйону 125 ОВМБр Остап Пюлик, його підрозділ був у підпорядкуванні 102 бригади. Мехбат долучився до боїв майже з коліс: 10 вересня отримали розпорядження прибути до Запоріжжя, 16 вересня – прийняли лінію оборони. На той момент вже відбувалися штурмові дії.
Військовий каже, що позиції, на які вони зайшли, були добре облаштовані. І спочатку захисники успішно відбивали ворожі штурми, попри те, що розпочалися проблеми з логістикою.
"У перші 10 днів ми втратили 10 пікапів і один "гаммер". Тобто доїзд на позиції був неможливий через дистанційне мінування всіх під’їзних шляхів. Ворог із часом почав домінувати в повітрі, було багато артилерійських і повітряних ворожих уражень", – розповів Остап Пюлик.
За його словами, ситуація загострилася ще більше з 20 вересня. Того дня батальйон, що стояв ліворуч (колишній 218-й), зазнавши втрат, відступив зі своїх позицій. Через це їхній фланг було оголено на глибину 6 км.
Розв’язувати проблему з оголеним флангом довелося самотужки, бо на заміну батальйону, який відступив, нікого не дали. Тож 2-й мехбат перегрупувався і так протримався іще майже місяць. 16 жовтня Полтавка вже була окупована.
На 102 бригаду військовий не нарікає. Каже: там допомагали, чим могли — забезпеченням, прикриттям артилерією, розрахунками БпЛА.
Загалом за місяць, доки бійці були там, було 69 штурмів, уточнив Остап Пюлик. Він додав, що його батальйон пояснював старшому начальнику ризики оперативного оточення. Також бійці повідомляли про складність евакуації поранених і загиблих, виснаження особового складу.
Про заборону евакуювати поранених
Як розповіла Анастасія Шаповалова, наречений якої Орест 20 вересня зник безвісти на Запорізькому напрямку, пораненим бійцям не дозволяли евакуюватися з позицій.
"Є чіткі вказівки людей, які казали не забирати трьохсотих. Вони стікали кров’ю. Через відсутність дронів хлопці йшли — і їх тупо розстрілювали. Позиції зрівнювали із землею", – каже дівчина.
За її даними, на позиціях, де служив її чоловік, загиблих або зниклих безвісти — 41 людина. Загалом з бригади — близько сотні.
Комбат Остап Пюлик підтвердив, що дійсно був наказ про вибіркову евакуацію.
"Я не міг великими групами здійснювати евакуацію. Вона мала становити від трьох до чотирьох людей. Якщо група більша — вона одразу помітна для ворога. Ми вже були змушені наших поранених евакуйовувати на 8-12 кілометрів, проходячи маршрут пішки. Вихід із позицій міг тривати від доби до двох з половиною діб. Тому був наказ про евакуацію в пріоритетності відповідно до важкості ступеня поранення", – розповів військовий.
За словами командира, кількість втрат лише в його батальйоні за період з 16 вересня по 16 жовтня — 49 людей з 350. З них підтверджена загибель трьох, а решта 46 вважаються зниклими безвісти.
125 бригада: що кажуть у командуванні
Рідні військових 125 окремої важкої механізованої бригади ще з середини вересня пишуть про десятки зниклих безвісти, вимагаючи пояснень.
Командування бригади лише наприкінці жовтня підтвердило втрати. Проте заявило, що їхні військові підпорядковувалися іншим підрозділам.
Під час онлайн-зустрічі, в якій взяли участь близько сотні родин військовослужбовців, командування пояснило, що не мали права впливати на накази. Також повідомили, що просили відвести батальйони ледь не в кожному бойовому зведенні. Та їхні пропозиції, мовляв, ігнорували.
"На зустрічі комбат 218 батальйону [де служив чоловік — ред.] стверджував, що були відхідні позиції. А я після спілкування з військовими, які залишились живі, знаю: жодних там відступних позицій не було. Це був хаос", — стверджує Анастасія Шаповалова.
Дівчина намагається похвилинно відтворити події на полі бою зі слів побратимів її нареченого, які вижили. Бо від командування бригади, каже, не може добитися правди.
