Ігнорування урядовцями викликів до Ради: чому Зеленський ветував закон

Поділитися:

Володимир Зеленський. Фото: ОП
Володимир Зеленський. Фото: ОП

Президент України Володимир Зеленський ветував законопроєкт №11387. Документ, який передбачає штрафи для міністрів та інших посадовців, 4 жовтня повернули до Верховної Ради з пропозиціями глави держави.

Про це стало відомо з картки законопроєкту.

Документ запроваджував низку змін до Кримінально-процесуального та Кодексу про адміністративні порушення. Мета нововведень "забезпечити повагу до суду та оперативність розгляду кримінального провадження" судом, зазначається на сайті Верховної Ради.

Автором законопроєкту №11387 є голова українського парламенту Руслан Стефанчук.

Більше про закон

У Верховній Раді документ було зареєстровано 28 червня 2024 року. Народні депутати підтримали ініційовані спікером зміни до КПК та КУпАП 22 серпня того ж року і направили документ на доопрацювання. Через рік, 3 вересня 2025-го, парламент ухвалив вказаний закон.

Документ, серед іншого, передбачає штрафи для міністрів та інших посадовців, які проігнорували виклик до Верховної Ради без поважних причин. Розмір адміністративного покарання встановлювався на рівні від 800 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 13 600 грн до 17 000 грн).

Варто зазначити, що вказана норма з’явилася у проєкті закону між першим та другим читанням.

Чому Зеленський ветував закон

Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, положення щодо штрафів для урядовців "викликало бурхливу реакцію всього Офісу президента". До парламенту закон повернувся з вето глави держави.

Проте, як запевнив нардеп, буде знайдено спосіб повернути правки, які не на жарт роздратували ОП.

В обґрунтуванні вето президента значиться, що механізм звітування членів уряду регулюється законодавством України, повідомляє видання "Дзеркало тижня". Там зазначається, що слід керуватися регламентом парламенту та законом "Про Кабінет міністрів України".

У вето президента зазначається, що запропоновані нововведення "не враховують, зокрема політико-правову природу відповідальності уряду України перед парламентом". Також вказується, що Конституція обмежує форми парламентського контролю.

Окрім цього наголошується, що Верховна Рада має "забезпечити стабільність уряду України, його незалежність від поточних змін політичної кон’юнктури у представницькому органі".

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

З переговорів прибрали "анкориджські домовленості", – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський вважає, що вимоги Москви, відомі...

Європу попередили про підготовку Росією дронових ударів з моря, – ЗМІ

Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) Сполучених Штатів попередило європейських партнерів...

Вторгнення Мі-8 до Польщі: Сікорський закликав Росію вибачитися

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський сказав, що Варшаві...

"Зима для Росії буде болісною": Зеленський в ООН попередив агресора

Росія, атакуючи українську енергетику та системи теплопостачання, отримає від...

Рубіо пояснив складність досягнення “енергетичного перемир’я” між Україною та РФ

Сполучені Штати Америки (США) спробують досягнути "енергетичного перемир'я" між...

РФ за рік захопила 890 кв. км, а Україна звільнила – 800, – Зеленський

Від початку 2026 року країна-терорист Російська Федерація (РФ) окупувала...

Чи ухвалили США ліцензію на Patriot для України: що каже Держдеп

Сполучені Штати Америки (США) поки що не прийняли рішення...

Публікації

Персони

Арестович Олексій

Колишній радник Офісу президента України

Веселий Андрій

Бізнесмен, засновник і власник ТзОВ "Брати"

Експертні

Як Укр Армо Тех посилює артилерійський хребет України

Я хотів би поговорити про українську артилерію та про...

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...