Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився проти проведення зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським та російським лідером Володимиром Путіним на території Угорщини через Будапештський меморандум 1994 року.
Про це він написав у соцмережі Х.
На думку Туска, проведення переговорів у Будапешті, де ще у 1994 році було укладено Будапештський меморандум, виглядало б як "історична іронія". Адже саме тоді Україна відмовилася від ядерної зброї, отримавши обіцянки безпеки, які згодом були знехтувані.
“Будапешт? Не всі можуть це пам’ятати, але в 1994 році Україна вже отримала гарантії територіальної цілісності від США, Росії та Великої Британії. У Будапешті. Можливо, я забобонний, але цього разу я б спробував знайти інше місце”.
Пропозиції щодо місця переговорів
Президент США Дональд Трамп повідомив, що його команда займається підготовкою прямих переговорів між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним.
Під час телефонної розмови лідера Сполучених Штатів з прем’єром Угорщини Віктором Орбаном Будапешт висловив готовність прийняти наступний етап переговорів.
Інші ЗМІ писали, що очільник Кремля запропонував зустрітись із президентом України у Москві, на що той відповів відмовою.
Крім того, французький президент Емманюель Макрон висунув ідею організувати мирні переговори у Женеві. Він розглядає це місце як нейтральний майданчик для проведення такого саміту.
Окрім того, Швейцарія також оголосила про готовність стати майданчиком для переговорів і забезпечити Володимиру Путіну недоторканність від ордера Міжнародного кримінального суду.
Своєю чергою, 19 серпня Дональд Трамп заявив журналістам, що перед запланованою тристоронньою зустріччю за участі України, США та Росії, Зеленський і Путін мають провести особисті двосторонні перемовини.
Будапештський меморандум
Будапештський меморандум було укладено 5 грудня 1994 року між Україною, США, Великою Британією та Росією після того, як Київ приєднався до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Угода зобов’язувала країни-гаранти поважати суверенітет і територіальну цілісність України. А також не застосовувати проти неї військову силу чи загрозу її використання, а також утримуватися від економічного тиску.
В обмін Україна погодилася відмовитися від третього за потужністю ядерного арсеналу у світі, що залишився на її території після розпаду СРСР. Водночас документ не містив механізмів примусового виконання й надавав радше політичні, ніж юридично зобов’язальні гарантії.
Порушенням домовленостей стали окупація Криму Росією у 2014 році та повномасштабне вторгнення в Україну у 2022-му. Це спричинило широку дискусію про дієвість цього меморандуму та міжнародних гарантій безпеки загалом.
