Корупція в медико-соціальній експертній комісії (МСЕК) вже давно перебуває на порядку денному. Уряд планував провести реформи, однак деякі обіцяні терміни вже сплили. Тим часом правоохоронці затримують регіональних керівників МСЕК із мільйонами доларів готівки.
Про те, що таке МСЕК, й чому процес її реформування затягнувся – в матеріалі видання "Політаналіз".
Що таке МСЕК
Медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) є спеціалізованим закладом у системі охорони здоров’я. По суті, це велика група фахівців у різних галузях медицини, які визначають, чи має людина, що звернулася з направленням, право на оформлення інвалідності. Крім того, МСЕК може встановлювати:
- відсоток втрати працездатності;
- потребу в протезуванні та інших допоміжних засобах реабілітації;
- індивідуальну програму реабілітації для осіб з інвалідністю й не тільки;
МСЕК була утворена в Україні ще у 1992-му році, після того, як нею замінили лікарсько-трудові експертні комісії часів СРСР.
Комісії підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я, а також поділяються на:
- центральну, яка розташована у Києві;
- обласні;
- міські;
- районні;
- міжрайонні.
В умовах війни люди з інвалідністю, яку підтверджує МСЕК, можуть отримати право на відстрочку від мобілізації. Тому діяльність комісії має корупційні ризики.
Тетяна Крупа: затримання
4 жовтня стало відомо про затримання керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи. Розслідування проти неї було розпочато через незаконне оформлення інвалідності для людей, які намагаються уникнути мобілізації. Під час нього працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели низку обшуків, зокрема у робочому кабінеті посадовиці, а також за місцем її проживання:
- у кабінеті Крупи виявили 100 тисяч доларів, а також підроблені документи зі списками фамілій чоловіків, які користувались "схемою" разом з їх фіктивними діагнозами;
- вдома ж було виявлено 5,244 млн доларів, 300 тис. євро, понад 5 млн грн, дорогі прикраси й коштовності.
Під час обшуків гроші знаходили практично в кожній шафі, шухлядці та нішах квартири Крупи.
А чоловік посадовиці лежав у ліжку з горою "брудних" грошей. Ця фотографія з шаленою швидкістю "розлетілись" у мережі та стали основою для мемів.
Іронічно й те, що під час слідчих дій, підозрювана намагалась "позбутись" частини грошей, викинувши дві сумки, що були забиті 500 тисячами доларів, у вікно.
На незаконному збагаченні також було викрито й сина чиновниці, який обіймає керівну посаду у головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.
Але це ще не все. Виявилося, що родині чиновників належать:
- 30 об’єктів нерухомості у Львові, Хмельницькому та Києві;
- дев’ять елітних автомобілів;корпоративні права вартістю 48 млн грн;
- готельно-ресторанний комплекс площею 3 тисячі квадратних метрів, що розташований в одному з парків Хмельницького;
- нерухомість в Туреччині, Іспанії та Австрії;
- 2,3 млн доларів на закордонних рахунках.



Не лише Крупа
Перед затриманням Крупи Служба безпеки України (СБУ) повідомила, що в Харкові викрито банду з 13 осіб, яка за гроші знімала військовозобов’язаних з військового обліку. Серед затриманих був голова однієї з міжрайонних МСЕК.
Для того, щоб реалізувати "схему", посадовець залучив більше десятка своїх спільників, у тому ж числі своїх підлеглих, голів інших медустанов Харківської області й цивільних посередників.
Замовникам “послуги” підозрювані створювали фіктивні документи, що підтверджували нібито наявність захворювання, яке є підставою для отримання статусу інвалідності. Після цього організатор схеми забезпечував підроблене рішення МСЕК для військовозобов’язаного.
Вартість "послуги" варіювалась від двох до п’яти тисяч доларів, оскільки сума залежала від терміновості "замовлення".
Правоохоронні органи встановили, що завдяки цій "схемі" мобілізації вдалось уникнути більше ніж 400 людям.
Загалом було проведено майже 90 обшуків за місцем проживання й роботи підозрюваних, під час яких було виявлено:
- 500 тисяч доларів;
- 80 тисяч євро;
- понад мільйон російських рублів.



Корупція у МСЕК
Як розповідає "Економічна правда", від початку повномасштабної війни, в судовому реєстрі їй вдалось знайти 216 вироків, у яких фігурує діяльність медико-соціальної експертизи. Зокрема у 50 вироках обвинуваченою сторону був лікар, або ж члени МСЕК, яким здебільшого інкримінують:
- підроблення документів;
- зловживання впливом;
- незаконне збагачення;
- перешкоджання діяльності ЗСУ.
Серед резонансних випадків був інцидент з військовослужбовцем Петром Олексюком, у якого на медико-соціальній експертній комісії вимагали хабар за оформлення інвалідності після отриманого поранення в зоні АТО. Військовий вирішив звернутися за допомогою до правоохоронців, які в результаті обшуків виявили близько 130 тисяч доларів у приміщенні комісії.
Адвокат й засновник громадської організації “Принцип” Масі Найєм у коментарі "ВВС Україна" розповів, що вищезгадану справу досі розглядає суд, а в перші два-три роки засідань зовсім не було. Зокрема він звинуватив Печерський суд у допомозі обвинуваченим в гальмуванні процесу.
Найєм додав, що до "Принципу" також звертаються чимало військових, які скаржаться на затримання огляду з боку МСЕК, оскільки чіткі терміни для цього не визначені. Невизначеність, своєю чергою, сприяє виникненню корупційних випадків.
У тому ж числі про скарги на МСЕК розповідала й голова підкомітету з питань державної молодіжної політики Ірина Борзова. За її словами, чимало скарг надходить від військових, або ж цивільних про те, що робота органу є корумпованою, а за хабар можна прискорити роботу комісії та "купити" потрібне рішення. У тому ж числі, медогляд, а також дорога до МСЕК є “фізично і психологічно важкою”.
Реформа МСЕК
Питання реформування медико-соціальної експертної комісії МСЕК стало гострим вже досить давно. Під час війни з Росією зросла кількість скарг від людей, які потребують проходження комісії. Попри те, що МСЕК зобов’язана проводити огляд протягом п’яти робочих днів після отримання направлення, на практиці ці терміни можуть затягуватися навіть до півроку.
Ще на початку лютого 2023 року Кабінет міністрів підтримав ініціативу МОЗ щодо реформування МСЕК. Як розповідав пізніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, зрештою функція комісії повинна буде перейти в електронний формат, а захворювання людей будуть прослідковуватись й кодуватись за міжнародним класифікатором. Нову модель мали б запустити з 2024 року. Втім, з моменту тієї заяви пройшло вже півтора року, а оборудки з купівлі інвалідності досі існують.
У жовтні 2023-го Ляшко також стверджував, що інші підходи до проведення МСЕК й оформлення інвалідності почнуть діяти у 2025-му. Він пояснив, що реформа є глобально й полягатиме вона у тому, що людина з травмою, яка потрапляє на реабілітацію, завдяки мультидисциплінарній команді, а також електронній МСЕК – працюватиме над поверненням функціональності у "відповідній сфері".
Найєм говорить, що його організація "Принцип" уже зверталась до міністерства з пропозиціями щодо реформування МСЕК. Він пояснив, що орган потребує унормування термінів проведення огляду, у тому ж числі завдяки переходу у цифровий варіант й усуненню корупційних ризиків. За його словами, проблема полягає в МОЗ: процеси розгляду та імплементації змін відбуваються повільно.
Зокрема у квітні 2024-го депутати від фракції "Слуга народу" подали до парламенту законопроєкт 11225 щодо реформування МСЕК. Рада, своєю чергою, ухвалила його в першому лише нещодавно – 17 вересня.
Як зазначається в документі, сьогодні МСЕК є абсолютно зайвою ланкою у реабілітаційному маршруті пацієнта, яка зрештою не призводить до досягнення кінцевих цілей реабілітації. Водночас орган є застарілим, корумпованим й забюрократизованим.
Автори законопроєкту пропонують внести “точкові зміни” до процедур проходження медико-соціальної експертизи, зокрема:
- скасувати обов’язок проходження огляду у медико-соціальній експертній комісії.
- надати можливість кожному обирати, в якій формі брати участь у засіданні комісії – онлайн або офлайн.
Останнє ж, як пояснюють автори, дозволить "розблокувати" цифровізацію маршруту пацієнта, а також зняти з нього фінансовий, фізичний та часовий тягар.
У тому ж числі законопроєкт пропонує новий обов’язок для МСЕК – активно співпрацювати з мультидисциплінарною реабілітаційною командою, що дозволить швидше ухвалювати рішення.






