Протягом тривалого часу питання регулювання месенджера Telegram викликало палкі дискусії не лише в Україні, але в багатьох інших країнах світу. Нещодавно мережу сколихнула новина про те, що генерального директора однойменної компанії Павла Дурова затримали у Франції через звинувачення аж за 12 статтями.
Про те, як це відбулося, та чому питання регулювання платформи стає дедалі гострішим – в матеріалі видання "Політаналіз".
Як з’явився Telegram
"ВКонтакте" та "видворення" Дурова з Росії
Дуров здобув популярність після запуску у 2006 році соціальної мережі "ВКонтакте", яка була певним аналогом американського Facebook для пострадянського простору. Тоді ж платформа конкурувала з "Одноклассиниками", якою користувалась більш доросла аудиторія.
Протягом років "ВКонтакте" активно розвивалася, втім, вже у 2011 році, на тлі протестів у РФ (через невдоволення масовими фальсифікаціями під час виборів до Державної Думи), соціальною мережею дедалі частіше почали користуватись й опозиційні групи.
Наприкінці 2013-го російські спецслужби висунули "вибір" Павлу Дурову:
- він продає частку платформи та покидає країну;
- він надає ключі безпеки спецслужбам, залишає за собою частку акцій та продовжує жити у Росії.
Зрештою, вже у 2014-му програміст покинув "ВКонтакте", а новим власником платформи стала Mail.Ru Group.
У 2017-му тодішній український президент Петро Порошенко підписав указ щодо блокування роботи соціальних мереж "ВКонтакте", "Одноклассники", а також низки інших російських сайтів на території України. Усе через те, що платформи активно застосовувались для просування антиукраїнських тез, а також фейків на тлі війни з Росією.
Заснування Telegram
Telegram було розроблено незадовго до "видворення" Дурова з Росії – у 2013 році. Бізнесмен розробив функціонал, а також дизайн месенджера, а кодом шифрування займався його брат Микола.
Як і "ВКонтакте", месенджер дуже активно набирав популярність, втім, цього разу не лише у пострадянському просторі, але і в інших частинах світу. В липні 2024-го, за словами Дурова, кількість користувачів у Telegram перевищила 950 мільйонів.
Затримання Дурова
24 серпня 2024 року мережею розлетілась новина щодо затримання Дурова в французькому аеропорту "Ле Бурж".
Як писали ЗМІ, у Франції Telegram вважають розсадником злочинності. Зокрема у країні були незадоволені тим, що платформа відмовлялась співпрацювати з метою розкриття користувачів, які підозрюються у поширенні наркотиків, дитячої порнографії, а також шахрайстві.
Так чи інакше, певний час правоохоронні органи Франції не ділились жодною інформацією щодо арешту, а в Telegram офіційно заявили про "абсурдну" спробу покласти відповідальність на їхнього генерального директора за "зловживання" користувачів.
Президент Франції Емманюель Макрон, своєю чергою, стверджував, що арешт Дурова є не "політичним рішенням", а частиною судового розгляду. Водночас він додав, що Париж й надалі прихильний до свободи слова, а також підприємництва.
Зрештою, прокуратура Франції заявила про розслідування проти низки неназваних осіб, яке було відкрито ще 8 липня. Було перераховано аж 12 злочинів, які розслідувала паризька прокуратура. Серед іншого йдеться про:
- зберігання та розповсюдження дитячої порнографії;
- наркоторгівлю;
- адміністрування платформи, яка використовується для незаконної діяльності.
Роль Дурова була описана прокуратурою як "пособництво" та "співучасть", втім його статус не уточнювався.
Зокрема ЗМІ писали, що справу було відкрито ще в березні й вона пов’язана з тим, що генеральний директор Telegram відмовлявся співпрацювати з правоохоронними органами Франції. Ті запитували дані про користувача, який причетний до поширення дитячої порнографії.
Ба більше, ордер на арешт був виписаний не лише на Павла Дурова, але й на його брата програміста – Миколу.
Вже 28 серпня суд взяв бізнесмена під судовий нагляд. Йому призначили завдаток у розмірі 5 млн євро й зобов’язали з’являтись у поліцейському відділку двічі на тиждень. Зокрема заборонили покидати Францію.
Як відреагували у світі на арешт Дурова
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що ще давно нібито попереджав Дурова про "серйозні проблеми" в інших країнах, якщо він відмовлятиметься співпрацювати з правоохоронними органами. Якщо вірити словам Медведєва, бізнесмен назвав це "принциповою позицією".
Підприємець Ілон Маск, своєю чергою, звинуватив Європейський Союз у порушенні свободи слова та присвятив йому хештег #FreePavel, а журналіст Такер Карлсон назвав випадок з Дуровим "попередженням" для усіх інших власників платформ, які відмовляються "цензурувати правду" за вказівками урядів, а також спецслужб.
Чому Telegram хочуть регулювати
Питання регулювання Telegram порушується ще давно. Як приклад, ще у 2021 році міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер закликала до посилення боротьби з нелегальним контентом, який поширюється на платформі. За її словами, важливо більш рішуче боротись проти підбурювання до насильства, а також ненависті.
Ще перед цим Федеральний офіс юстиції відкрив провадження проти месенджера через порушення законодавства Німеччини щодо мережі. За словами Фезер, Telegram тоді жодним чином не відреагував на лист від федерального уряду, що є неприйнятним.
Зокрема голова відомства уточнила, що приватні листування не підпадають під закони країни, втім, на канали, які містять велику кількість підписників, повинні поширюватись ті ж самі правила, що й на Facebook або ж Twitter.
Ключовий інструмент Кремля
Наступного року, у 2022-му, американська розвідувальна компанія NISOS, що спеціалізується на аналізі дезінформації, а також кіберзагроз, у своєму звіті заявила, що Росія почала використовувати Telegram для поширення дезінформації щодо повномасштабного вторгнення на територію України.
Окремі Telegram-канали, які пов’язані з російськими державними ЗМІ, виявили спосіб, який не дозволяв одразу встановити джерело поширених відеороликів. Завдяки цим відео пропагандисти намагались змусити інших повірити у те, що Україна нібито свідомо обстрілює своє населення, а цивільні на тимчасово окупованих територіях раді "поверненню Росії".
Механізм працював так:
- російські медіа завантажують пропагандистський відеоролик на платформу й часто роблять це без логотипа;
- сотні акаунтів поширюють відеоматеріал в інших соціальних мережах, але передусім у Twitter;
- відеоролики підхоплюють російські терористи, дипломати або ж ЗМІ.
Як приклад, Nisos виявив Twitter-акаунт нібито жительки Японії, яка поширювала російську пропаганду на своїй сторінці, але робила це не лише японською, але й польською, іспанською й іншими мовами. Зокрема регулярно репостила заяви посольств Росії.
Агентство Bloomberg, своєю чергою, писало, що Кремль також використовує Telegram, щоб підірвати підтримку України. Ба більше, російські спецслужби навіть вербували через нього різних дрібних злочинців з метою проведення диверсії у столицях західних країн.
Як відзначала прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас, дезінформація поширюється на платформі "відкрито і абсолютно безконтрольно". За її словами, запити щодо прохання видалити той, чи інший тривожний контент здебільшого ігнорується. Інші члени ЄС також мають схожі "проблеми".
ЗМІ пояснювали, що Telegram в усій цій схемі функціонує як центральний вузол, котрий пропагандисти використовують для поширення матеріалу серед активних соціальних каналів з метою донесення своїх наративів.
Попри те, що ЄС посилив боротьбу з поширенням фейків перед європейськими виборами, зрештою, ці заходи виявились недієвими у випадку з Telegram, оскільки застосовуються щодо платформ з більше ніж 45 мільйонами активних користувачів (Facebook, YouTube, TikTok тощо). Тим часом у Telegram ця відмітка досягала 41 мільйона.
Каллас пояснювала, що якби російський месенджер було б визнано "великою онлайн-платформою", компанія була б нібито зобов’язана вживати необхідні заходи в питанні боротьби з фейками, а також запровадити жорсткіші протоколи модерації.
У травні 2024-го з’явилась інформація про те, що Бельгійський інститут поштових послуг і телекомунікацій (ВІРТ) був обраний наглядовим органом в ЄС, який регулюватиме роботу месенджера. ВІРТ повинен буде слідкувати за тим, як Telegram реагує на поширення незаконного контенту. Водночас якщо компанія продовжуватиме ігнорувати це – регулятор може накласти штраф.
Регулювання Telegram в Україні
Від початку повномасштабної війни в Україні Telegram ставав дедалі популярнішим серед українців. Офіційні особи почали активно використовувати платформу для комунікування зі співвітчизниками, а новинні Telegram-канали стали середовищем "швидкої" інформації та, можливо, "місцем для зберігання" воєнних злочинів ворога.
За результатами дослідження Internews, у 2023 році Telegram використовували 72% українців, тоді як у 2021-му месенджер охоплював лише 20% вітчизняних користувачів.
Однак на тлі такої динаміки з’явилися занепокоєння через те, що платформа може співпрацювати з ворогом. Як стверджував колишній секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) Олексій Данілов, платформа є "дуже-дуже небезпечною річчю" в питанні загрози національної безпеки Україні.
Також загрозу з боку Telergam визнавали й в Головному управлінні розвідки України. Представник відомства Андрій Юсов зауважував, що йдеться не про користувачів, або ж медіа, оскільки питання виникають саме до платформи.
Керівник ГУР Кирило Буданов також назвав платформу "проблемою" з точки зору національної безпеки. Він пояснив, що виступає проти утиску свободи слова, втім, кожен має можливість створити у Telegram власний канал, писати "все, що заманеться" й прикриватись тим, що це є нібито свободою ЗМІ. За його словами, платформа "багато в чому завдає руйнівного ефекту тут всередині, але так само завдяки йому (Telegram, – ред.) можна щось доносити до людей на окупованих територіях“.
25 березня 2024-го в українському парламенті було зареєстровано законопроєкт № 11115. Автори ініціативи запропонували регулювати діяльність платформ спільного доступу до інформації, у тому числі й Telegram.
Як зазначається у пояснювальній записці, Україна не здатна ефективно реагувати на проблеми, які виникають в інформаційній сфері. На тлі повномасштабної війни з ворогом ці проблеми створюють загрозу для національної безпеки країни, тому пропонується надати "відповідний інструментарій" державним органам.
Згідно з ініціативою, онлайн-платформи будуть зобов’язані розкривати структуру своєї власності, а також фінансування. Зокрема пропонується не допускати до України суб’єкти у сфері медіа, які належать країнам-агресоркам чи фінансуються її резидентами.
У випадку, якщо не вдається здійснити відповідну перевірку соціальної мережі, це стає підставою, щоб визнати структуру власності "непрозорою". Водночас органам державної влади й посадовцям заборонятиметься користуватись цими платформами.
Вже у серпні комітет з гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення про розробку нового законопроєкту, який дозволить регулювати роботу Telegram в Україні.
Під час засідання Комітету було розглянуто вищезгадану ініціативу №11115. За словами її автора Миколи Княжицького, суть документа можна було звести до двох тез, а саме:
- платформа зобов’язана підтримувати комунікацію з владою України в питанні дотримання законодавства;
- платформа зобов’язана підтвердити безпеку для наших громадян, а також відсутність серед власників громадян Росії чи російських урядових структур.
Зрештою Комітет ухвалив рішення напрацювати нову редакцію законопроєкту, якою займатиметься відповідна робоча група. Очікується, що нову ініціативу зареєструють вже до кінця вересня поточного року.