Російський газопровід "Північний потік" є стратегічним об’єктом й законною ціллю для українців. Однак фактів, що підтверджують зацікавленість Києва у підриві магістралі, недостатньо. Про це сказав президент Чехії Петр Павел в інтерв’ю виданню Novinky.
"У мене немає чіткої інформації про те, що за атакою дійсно стояла Україна. Коли ведеться збройний конфлікт, він ведеться не тільки проти військових цілей, а й проти цілей стратегічного характеру. А трубопроводи є стратегічною метою", – сказав чеський лідер.
Президент припустив, що метою атаки було припинення постачання газу і нафти в Європу і повернення грошей у Росію. В такому випадку, на його переконання, це була б законна мета.
"Але у мене немає такої інформації", – підкреслив Петр Павел.
Він відкинув припущення, що диверсія на газопроводі нашкодила європейцям. Як пояснив політик, на момент підриву, що стався наприкінці вересня 2022 року, в ЄС вже була низка альтернатив. Тож, за словами президента, "Північний потік" вже не був критично важливим для енергетичної безпеки Європи.
Однак, якщо причетність держави Україна до цієї диверсії буде доведено офіційно, це може поставити під загрозу подальшу підтримку Києва з боку НАТО, вважає Павел. Водночас, на його переконання, в Альянсу немає іншого виходу, як допомагати Україні відбивати російську агресію.
"Справа не в тому, подобається нам Україна чи ні, а в тому, чи хочемо ми жити у світі, де одна країна не може нападати на іншу тільки тому, що вона більша і сильніша. Або якщо ми хочемо жити у світі, де діє правило більшої палиці…", – сказав чеський президент.
Що передувало
Серія вибухів, внаслідок яких було пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів "Північний потік", пролунали наприкінці вересня 2022 року. Внаслідок підриву на глибині 80 метрів багатометрові ділянки труб або відсутні, або їхні уламки розкидані по дну Балтійського моря. На той момент газопровід не працював і навряд чи міг відновити діяльність найближчим часом.
Версія про "український слід" у підриві почала активно поширюватися у західних ЗМІ усередині серпня 2024 року на тлі успішного наступу ЗСУ у Курській області.
Спочатку німецьке видання Tagesschau повідомило, що слідчі ФРН встановили трьох причетних до диверсії на газогоні на дні Балтійського моря. Ними виявилися троє українців, які певний час займалися дайвінгом й кілька років мешкали в Польщі. Ордер на арешт одного з них отримала прокуратура Німеччини.
За версію слідства, підозрюваний разом зі спільниками спустився на дно Балтійського моря й на глибині 80 метрів встановив вибухівку на газопроводі. На місце події фігуранти начебто прибули на прогулянковій яхті "Андромеда", яку взяли в оренду.
Слідом за німецькими журналістами видання Wall Street Journal оприлюднило матеріал, за яким до диверсії на російському газогоні причетне військово-політичне керівництво України. Американські журналісти, посилаючись на незваних українських офіцерів, стверджують, що безпосередньо операцією керував тодішній головнокомандувач Валерій Залужний. Президент Володимир Зеленський начебто намагався скасувати операцію. Однак генерал не виконав наказ, пославшись на те, що виконавців вже неможливо зупинити, бо з ними немає зв’язку.
