Найбільш нагальним завданням у російсько-українській війні наразі є охолодження. Про це сказав Лі Хуей, спеціальний представник уряду КНР у справах Євразії під час візиту до Бразилії, інформує МЗС Китаю.
Згідно з повідомленням, під час візиту Лі Хуей провів консультації з радником президента Бразилії Аморімом Чельсо та заступником міністра закордонних справ Едуардо Сабоєю. Відзначається, що метою дискусій став "обмін думками щодо кризи в Україні".
За словами представника КНР, Китай і Бразилія спільно оприлюднили "консенсус з шести пунктів", який має посприяти розв’язанню "української кризи". На цей проєкт, як стверджує Лі Хуей, "позитивно відреагували понад 110 країн світу".
"Китай готовий і надалі посилювати комунікацію та координацію з Бразилією для спільного просування остаточного політичного вирішення “української кризи“", – сказав спецпредставник.
Як відзначили в МЗС Китаю, бразильська сторона "високо цінує конструктивну роль, яку відіграє Китай у переконанні та сприянні переговорам". Представники Бразилії також запевнили, що готові надалі співпрацювати з Китаєм для просування спільного мирного плану. На переконання чиновників, це важливо для створення умов задля політичного врегулювання кризи.
Мирний план Китаю та Бразилії
Ініціативу з шести пунктів, напрацьовану представниками урядів двох країн, було оприлюднено 24 травня цього року на сайті Держради КНР.
П’ять пунктів безпосередньо стосуються так званої української кризи. Так Пекін вперто називає війну в Україні, уникаючи при цьому згадок, що її розв’язала Росія.
У своєму "мирному плані" Китайська Народна Республіка та Бразилія передусім закликають "всі зацікавлені сторони" до стриманості. А саме – не допустити розповсюдження вогню з поля бою, не допустити ескалації бойових дій і не вести вогонь у відповідь з усіх сторін.
Також пропонується "уникати нападів на цивільних осіб або цивільні об’єкти, а також захищати цивільних осіб, включаючи жінок, дітей і військовополонених".
Окрім цього наголошується, що Китай та Бразилія підтримують обмін військовополоненими між сторонами конфлікту. При цьому не уточнюється, про яких саме військовополонених йдеться, і звідки вони взялися в умовах "української кризи".
Два пункти "мирного плану" присвячені протистоянню ядерним загрозам. Знову ж таки, не називаючи джерело цих загроз, автори закликають запобігти використанню ядерної та хімічної зброї й протидіяти нападам на атомні станції.
В останньому пункті світовій спільноті пропонується згуртуватися для співробітництва у сферах енергетики, валюти, фінансів, торгівлі, продовольчої безпеки та безпеки критичної інфраструктури.
