Розвідка Німеччини отримає більше повноважень: чому опозиція проти

Поділитися:

Прапор Німеччини. Фото: УНІАН
Прапор Німеччини. Фото: УНІАН

Уряд Німеччини на тлі зростаючих загроз саботажу та шпигунства схвалив реформу розвідувальних служб, яким надається більше прав. Опозиція критикує рішення влади, згадуючи урок часів націонал-соціалізму.

Про це повідомляють Tagesschau та NTV.

До реформи розвідка Німеччини займалася лише збором та аналізом інформації. Відтепер німецькі розвідслужби отримують розширені повноваження.

Федеральне відомство із захисту Конституції (BfV), яке відповідає за внутрішні справи, матиме право проникати в комп’ютерні системи зловмисників, виводити їх з ладу та здійснювати контратаки. Окрім того працівники цієї служби зможуть саботувати зброю та вибухівку терористів.

Відповідальна за закордонні справи Федеральна розвідувальна служба (BND) також отримає "оперативні повноваження". BND дозволять усувати загрози, як це роблять розвідслужби інших країн, але з меншими ніж у ізраїльського Моссада чи американського ЦРУ повноваженнями. Під забороною, зокрема, насильство щодо людей за кордоном.

Чому розвідка Німеччини має змінитися

У правлячій ХДС необхідність розширення повноважень розвідслужб пояснюють глобальними загрозами. Боротьба з дезінформаційними кампаніями, хакерськими атаками та саботажем буде ефективною, якщо розвідка матиме можливість реагувати швидко та незалежно, каже голова Комітету парламентського контролю Марк Генріхманн (ХДС).

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт, якого вважають автором реформи, пояснив необхідність змін погіршенням безпекової ситуації у країні.

"Щоб протистояти сучасному державному тероризму та екстремістським угрупованням, потрібні оперативні можливості та активні повноваження", – сказав він.

Також пообіцяв, що внаслідок реформи Німеччина отримає "справжні секретні служби".

Чому опозиція проти

Після Другої світової війни у Німеччині розподілили повноваження поліції та розвідслужб, обмеживши діяльність останніх збором інформації. Таке розподілення пояснюють "дуже вагомими історичними причинами". З 1933 по 1945 рік у Німеччині діяла Таємна державна поліція (гестапо). Мета спецслужби, яка мала широкі повноваження, – боротися з опонентами нацистського режиму, а також євреями та іншими "расово неправильним" групами.

"Я не хочу таємної поліції в Німеччині", – сказав лідер Вільної демократичної партії Вольфганг Кубіцький, звинувативши главу МВС у порушенні "історичного табу".

У партії "Зелених" критикують реформу за те, що розвідка, отримавши більше повноважень, стане менш контрольованою владою.

"У майбутньому агенти також зможуть діяти проти громадян – без прозорості та дотримання верховенства права, як це відбувається з поліцією", – каже представник "Зелених" Костянтин фон Ноц.

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Віткофф і Кушнер можуть скасувати візит до Києва через побоювання

Україна розраховує, що представники президента США Стів Віткофф та...

Угорщина пішла проти ЄС у питанні притулку для українських чоловіків

Угорщина попри нові правила Європейського Союзу надаватиме притулок українцям...

Федоров отримав нову посаду: де працюватиме ексголова Запорізької ОВА

Івана Федорова звільнили з посади голови Запорізької обласної державної...

Стрілянина у Києві: підозри отримали представник СБУ та боєць ГУР

Співробітники Державного бюро розслідувань встановили двох підозрюваних у справі...

Геополітична карта світу: ключові центри впливу XXI століття

Після завершення холодної війни світова політика тривалий час будувалися...

Завершення війни: Путін сказав, що є шанс домовитися

Президент Росії Володимир Путін прокоментував перспективу мирних переговорів з...

Каплунову закидають зв’язок з ФСБ: що відповів боєць РДК

Служба безпеки України стверджує, що заступник командира Російського добровольчого...

Публікації

Персони

Гуменюк Ігор

Народний депутат V, VI скликання

Алієв Ільхам

Президент Азербайджану

Кавелашвілі Міхеіл

Призначений президент Грузії

Експертні

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...