Україна змінила підхід в питанні далекобійних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Тепер удари зосереджуються на ключових компонентах, заміна та відновлення яких потребують багато часу.
Про це повідомляє Financial Times (FT).
Сили оборони дедалі частіше атакують не резервуари з пальним чи окремі будівлі, а критичні елементи нафтопереробних заводів (НПЗ) та інших енергетичних об’єктів. Без цих компонентів підприємства не можуть працювати, а їхня заміна потребує значного часу.
“Україна продовжуватиме чинити ударний та технологічний тиск на Росію всіма можливими засобами. Ми повинні масштабувати те, що вже доводить свою ефективність”, – заявляв виконувач обов’язків міністра оборони Євген Хмара.
Перед операціями оператори дронів радяться з інженерами та профільними експертами. Вони ж допомагають визначити трубопроводи, з’єднувальні вузли й інші елементи, пошкодження яких найбільше позначиться на роботі підприємства.
Колишній міністр оборони та керівник Центру оборонних стратегій Андрій Загороднюк пояснив, що Україна розглядає російську енергетику як єдину взаємопов’язану систему.
“Розуміння цієї системи дозволяє нам визначити критичні точки, де вплив буде набагато значнішим”, – пояснив він.
Зокрема, як розповідає FT, українські підрозділи повторно завдають ударів по критичних компонентах ще до завершення ремонту. Це ще сильніше відтерміновує відновлення роботи енергетичного об’єкту.
Водночас зміну тактики підтверджують не лише джерела FT, але й супутникові знімки, які проаналізували журналісти.
Українські посадовці також зазначають, що точніше обирати цілі допомагають розвідувальні дані від Сполучених Штатів Америки (США) та Франції. Завдяки цій інформації військові визначають розташування російської протиповітряної оборони (ППО) та прокладають маршрути для проникнення далекобійних дронів углиб території Росії.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді зазначає, що атаки на енергетичні об’єкти є частиною ширшої стратегії зі скорочення ресурсів Росії для продовження війни.
“Мета зрозуміла: перекрити джерела фінансування війни Путіна (Володимир Путін, диктатор Росії, – ред.) і військово-промисловий комплекс, який постачає зброю окупаційній армії”, – наголосив він.
