Відносини між Україною та Польщею переживають одну з найглибших криз від початку повномасштабної війни Росії проти України, звертає увагу авторитетне американське видання The New York Times у своєму аналітичному матеріалі. Причиною нового загострення стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни — Ордена Білого Орла. У відповідь українські посадовці, дипломати та колишні президенти почали масово відмовлятися від польських відзнак.
Скандал швидко вийшов за межі протоколу та перетворився на масштабну суперечку про історичну пам’ять, однак аналітики попереджають, що від цього протистояння виграє лише Москва.
Почесне найменування Героїв УПА
Безпосереднім приводом для дипломатичного конфлікту став указ Володимира Зеленського від травня 2026 року про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій “Північ” почесного найменування “Героїв УПА”. В указі йшлося про відновлення історичних традицій українського війська та відзначення підрозділу за виконання бойових завдань із захисту незалежності та територіальної цілісності держави.
Однак саме згадка про УПА викликала гостру реакцію у Польщі. Для значної частини польського суспільства діяльність Української повстанської армії нерозривно пов’язана з Волинською трагедією 1943 року. Польський парламент раніше визнав ті події геноцидом польського населення.
В Україні ж УПА традиційно розглядають як символ боротьби за незалежність та спротиву радянській владі. На тлі нинішньої війни проти Росії багато українців сприймають цю боротьбу як частину історичної традиції захисту державності.
Позбавлення Зеленського Ордена Білого Орла: відповідь України
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що повернув Польщі Орден Білого Орла, який отримав у 2023 році. Він опублікував фотографію нагороди, підготовленої до відправлення, та наголосив, що сприймав її як відзнаку для всього українського народу та Збройних сил України.
При цьому Зеленський підкреслив, що Україна продовжує цінувати підтримку польського суспільства, яку країна отримує від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Рішення президента Польщі викликало хвилю солідарності серед українських посадовців. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга першим оголосив про повернення Командорського хреста із зіркою ордена “За заслуги перед Республікою Польща”. Згодом аналогічний крок зробили керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, посол України в Польщі Василь Боднар. Від ордена також відмовилися також другий, третій та п’ятий президенти України — Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко.
Ющенко заявив, що діє на знак солідарності з українською армією та президентом України, а рішення польської сторони назвав безвідповідальним. Порошенко також наголосив, що його крок не спрямований проти польського народу.
Василь Зварич та заклик до історичного діалогу
До кампанії повернення польських нагород приєднався і колишній посол України в Польщі Василь Зварич. Він відмовився від Командорського хреста із зіркою ордена “За заслуги перед Республікою Польща”, який отримав у 2024 році.
У своєму зверненні дипломат не обмежився критикою рішення Кароля Навроцького. Зварич нагадав про багаторічний процес українсько-польського примирення, який розпочали ще ветерани УПА та Армії Крайової.
Він згадав історичну зустріч у Подкові Лєсній у 1984 році, коли останній головний командир УПА Василь Кук потиснув руку представнику ветеранів Армії Крайової Тітусу Колаковському. Саме цей жест відкрив шлях до діалогу між істориками та громадськими діячами двох країн.
Дипломат наголосив, що примирення не означає забуття трагічних сторінок минулого. На його думку, обидві держави повинні відкрито говорити не лише про злочини проти поляків, а й про переслідування українців у міжвоєнний період, події у Сагрині, Павлокомі, Пискоровичах та наслідки операції “Вісла”.
Зварич також підкреслив, що жодна іноземна держава не може визначати, кого українці мають вважати своїми національними героями.
Позиція Кароля Навроцького
Президент Польщі Кароль Навроцький пояснив своє рішення незгодою з героїзацією УПА. За його словами, він дізнався про український указ із великим сумом. Польський лідер заявив, що подібні кроки не сприяють розвитку добросусідських відносин між двома народами. Також він наголосив, що такі рішення створюють додаткові можливості для російської пропаганди та інформаційних операцій.
Водночас Навроцький підкреслив, що його позиція не означає відмови Польщі від підтримки України у війні проти Росії.
Більш стриману позицію зайняв польський уряд. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що загострення між Києвом і Варшавою вигідне лише Кремлю. Подібну думку висловив і прем’єр-міністр Дональд Туск.
За словами Туска, обидві країни не повинні дозволити історичним суперечкам зруйнувати партнерство, яке сформувалося в умовах російської агресії. Він закликав політиків знизити градус емоцій та зосередитися на спільних викликах.
Аналітики попереджають: вигравати буде Москва
Аналітики вважають нинішню кризу найсерйознішим українсько-польським конфліктом з початку повномасштабної війни. У матеріалі The New York Times експерти застерігають, що взаємні політичні кроки можуть завдати шкоди обом державам. Доцентка Варшавського університету Олександра Іванюк зазначила, що політики дедалі частіше використовують історичні теми для внутрішньополітичної мобілізації, тоді як головним вигодонабувачем такого протистояння залишається Росія.
Фахівці також звертають увагу на стратегічне значення польсько-українського партнерства. Саме через територію Польщі проходить основна частина маршрутів постачання західного озброєння та військової допомоги для України. Тому будь-яке погіршення відносин між країнами викликає занепокоєння серед союзників по НАТО.
На цьому тлі Дональд Туск фактично взяв на себе роль посередника між більш радикальними політичними позиціями у Варшаві та Києві. Він наголосив, що лінія фронту проходить не між Польщею та Україною, а на сході України, де триває війна проти Росії.
